Святих апостолів Стахія, Ампліята, Урвана і Наркиса
Тропар апостолів, глас 3: Апостоли святі, моліть милостивого Бога,* щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.
Кондак апостолів, глас 8: Як священні скарби всесвятого Духа,*
і сонця сяючої слави,* гідно оспіваймо мудрих апостолів Апеллія, Урвана
й Аристовула,* Амплія, Наркисса і Стахія,* що прийняли благодать Бога
нашого.
“Вітайте... Стахія, улюбленого мого” (Рим. 16, 9). У короткому слові
апостол Павло дає Стахію найкращу характеристику, коли називає його
своїм улюбленим. Був він єпископом в одному з міст Тракії.
Святого Ампліята апостол Павло називає “улюбленим у Господі” (див. Рим. 16,8). Він був єпископом у Діосполі.
“Вітайте
Урбана, співробітника нашого в Христі” (Рим. 16, 9). Святий Урбан був
учнем і помічником апостола Павла. Згідно з переданням, він помер
мученицькою смертю, будучи єпископом в Македонії.
Також і святого
Наркиса апостол Павло згадує у Посланні до римлян (див. Рим. 16, 11).
Усі вони належали до сімдесяти Христових учнів.
Преподобної матері нашої Маври
Про життя святої Маври нічого не відомо, окрім згадки, що її
почитають також і в Латинській Церкві. Постраждала вона у Царгороді. Так
само постраждало за Христа багато тисяч таких мучеників, імена яких
записані лишень на небесах. Нехай усі вони приймуть наші молитви і
донесуть їх перед престол Господа нашого, щоб і ми колись сподобилися
бути вписаними в книгу життя вічного.
Святого мученика Єпимаха
Тропар, глас 4: Мученик Твій, Господи, Єпімах* у стражданнях
своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость
Твою, він мучителів подолав,* сокрушив і демонів зухвальства
безсильні.* Його молитвами спаси душі наші.
Кондак мученика, глас 3: Живим стовпом, свідком істини був
ти,* у стражданнях невидимих ворогів переміг,* через видимих мучителів,
найстаранніший, від Христа вінець прийняв.* Тому кличемо до Тебе: не
переставай молитися за нас, славний,* і дарувати нам велику милість.
Святий Єпимах родом був із Єгипту. Молодим він покинув світ і в
пустелі, поблизу міста Пелусіот, провадив самітницьке життя. Коли ж за
імператора Деція, мучителя християн, його намісник Апеліян став в
Олександрії потоками проливати християнську кров, тоді Єпимах, почувши
про це, запалав святим гнівом і пішов до Олександрії, де в першій ж
божниці порозбивав усіх ідолів. За це його кинули до в’язниці, де він
страждав разом з багатьма іншими християнами (на ім’я знаємо лише одного
— Олександра), яких так скріпив у святій вірі, що всі вони сміливо
сповідували Христа, з радістю ішли на муки і з радістю прийняли смерть.
Коли
ж Єпимаха поставили перед судом, то він став голосно прославляти Христа
Спасителя, а мучителеві в очі вказав на його жорстокосердість і
погрозив Божою карою. Святого мученика кати підвісили і шматували його
тіло залізними гаками, потім били різками, а під кінець разом зі
згаданим Олександром спалили живцем у негашенім вапні. Останки костей
поховали вірні, а згодом перенесли до Риму. Передання розповідає, що під
час страждань крапля крови святого Єпимаха упала на лице якоїсь жінки,
сліпої на одне око, і та вмить прозріла, тілом і душею, бо стала вголос
взивати: “Великий є Бог християнський!”
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар