Гл.3,15–22: «Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один»
Бачимо у Старому Завіті людина через посередництво
жертвоприношень приносила своє покаяння перед Богом. Були
священнослужителі у Храмі, які приносили ці жертви, були ті посередники,
які примиряли людину з Богом. Новий Завіт відкриває щось нове. Вже
немає посередників, коли з одного боку – людина, а з другого – Бог. У
Ісусі Христі людина отримує цього Посередника, який є правдивим
посередником, Він одночасно Бог і людина.
Саме Ісус є тим, який пов’язує людський рід з Богом. Погляньмо,
яким близьким став нам Господь. Він став людиною, став одним із нас. Як
кажуть отці, Бог став людиною, щоб для людини стало можливо провадити
божественне життя. Саме тому Бог стає людиною, щоб сподобити нас божественного життя. Лише в Ісусі Христі ми здатні до цього життя. Тільки маймо відвагу жити цим божественним життям.
* * *
Мр.6,7-13: «Наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу»
Кожен із нас завжди шукає певності у своєму житті: хоче мати
освіту, працю, житло, мати осіб, яким довіряє, та багато чого іншого. Ми
хочемо бути впевнені у своєму майбутньому, тому чинимо те чи інше.
Виходячи з цього, бачимо, як часто, хоч і називаємося
християнами, шукаємо тієї певності в людях чи обставинах. Часто ми
цілком не здатні повірити Господеві і не вчимо себе мати певність у
Бозі.
Ніщо не є певним: люди, як і обставини, змінюються, політичні та
економічні ситуації також. Жоден банк, жодна політична система не є
певними, як і всі люди: сьогодні вони є нашими друзями, а завтра
зраджують.
Отже, нічого певного на землі знайти не можемо, тільки Господь є
сталий і незмінний. Це для нас добра вказівка, щоб ми не покладалися ні
на що, а в будь-яких обставинах училися шукати впевненості в Богові,
довіряти Йому. Усе більше усвідомлювати, що саме наша віра в Спасителя – це єдине, що може дати нам певність у житті.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар