Томина Провідна неділя
Євангеліє
Йо. 20, 19–31: «Господь мій і Бог мій!»
Коли ми чуємо це Євангеліє про Тому, то в нас одразу, майже
автоматично, з’являється свого роду осудження Томи. Навіть маємо певний
«титул», яким його називаємо – Невіруючий Тома. Однак питання не в тому,
чи Тома був віруючий чи не віруючий – це був лише один момент його
життя. В інший момент він визнає свого Спасителя Господом і Богом. Але
ця ситуація показує, що Тома в своїй поставі перед Богом був правдивий.
Коли він в силу свого розуміння, в силу ситуації, в якій опинився, бо не
був з апостолами, то сумнівався і висловив те, що мав на серці. І саме
ця правдивість була важлива.
Господь очікує від нас, щоб ми не грали роль. Адже Тома міг легко
погодитись з тим, що сказали апостоли, прийняти їхню думку, але він не
побоявся сказати те, що насправді він думав.
Це дуже важливо для нас – не грати роль! Висловлювати Богові те, що ми переживаємо.
Саме тоді Бог явить нам те, що потрібне, аби ми могли сказати, як
Тома: «Господь мій і Бог мій!» Ці слова виявляють, що Тома носив в собі
віру в те, ким є Христос – Господом і Богом. Тому не біймося жити в
правді! Бог хоче, щоб ми жили в правді, бо лише тоді Він може прийти до
нас і промовити!
Апостол
Ді. 5, 12–20: «Усі вони перебували однодушно»
Коли придивитися до нашого життя, бачимо, як часто бракує нам цієї
однодушності, однодумності. Щоб бути однодумцями з іншими, треба вміти
визнавати чиюсь правоту і свої помилки. А як часто ми претендуємо на те,
що наша думка правильна, не слухаючи іншого? Однак маємо розуміти, що
будь-яка думка завжди є суб’єктивна, така, що зазнала впливу обставин,
виховання, темпераменту….
Щоб пізнавати правду, щоб бачити щось об’єктивне, дуже важливо
дивитись з різних сторін, з різних позицій, з різних середовищ. І саме
це завжди збагачує нас, чийсь погляд, чийсь підхід чи розуміння. Тому не
біймося інших позицій, інших думок, інших переконань. Вони дають нам
побачити ситуацію чіткіше, доповнити своє розуміння того, що
відбувається. І в цьому полягає однодушність. Не у тому, що всі
починають думати однаково, а в тому, що єдність урізноманітнює. Коли
ми сприймаємо одні одних, то все більше доходимо до цієї правди, якою є
Господь. І в цій Божій правді всі ми стаємо однодумні, однодушні та
єдині!
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар