ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 22 квітня 2015 р.

22.04.2015р. Б. / З історії УГКЦ: о. Володимир Мороз про Патріарха Йосифа (Сліпого) і владику Микиту (Будку) (+VIDEO)

Пропонуємо переглянути інтерв'ю о. Володимира Мороза, який у поселенні Косью, в Комі АРСР, перебував на засланні разом з Главою УГКЦ Йосифом (Сліпим).

Отець пригадує, як у 1951 році Глава УГКЦ доручив перевезти до Львова понад 500 листів від священиків, а також чашу і дискос Блаженнішого Йосифа, які він використовував для Літургії в таборах. У 1987 році цей літургійний посуд потрапив до Риму і нині зберігається у музеї Патріарха Йосифа біля собору Святої Софії.

У іншій частині інтерв’ю о. Володимир Мороз коротко розповідає про свого односельчанина, нині блаженного священомученика, єпископа Никиту (Будку).


Довідка:
Отець Володимир Мороз народився у 1913 році в с. Добромірка, Збаразького повіту на Тернопільщині. У 1932-1937 рр. навчався в Богословській академії у Львові. В час першої більшовицької окупації був арештований і не зміг отримати рукоположення у священики. Протягом 1939-1945 рр. був в’язнем радянських таборів на Печорі, Комі АРСР; до 1958 року перебував там на засланні. У поселенні Косью кількаразово зустрічався з Патріархом Йосифом, виконував його доручення.

У 1958 році повернувся до Львова, працював у Будівельному управлінні облспоживспілки. Після виходу Церкви з підпілля був рукоположений на священика у 1991 році. Служив у м. Винники біля Львова, де й упокоївся в Бозі у 1996 році.

Відео Прес-бюро УГКЦ 1995 року. Інтерв’ю записане для фільму «Хресний шлях на Голготу». Опубліковано в квітні 2015 року у 70 річницю арешту ієрархії УГКЦ. Відеомонтаж Тараса Бабенчука.

Немає коментарів:

Дописати коментар