ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 18 квітня 2015 р.

18.04.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Світла субота

Євангеліє
Йо. 3, 22–33: «Йому треба рости, мені ж – маліти»

Слова Йоана Предтечі вказують на його місію: він готував нарід до приходу Месії. Йоан був правдивим пророком – він не допускав, щоб людська увага зосереджувалась на ньому, всім своїм буттям він вказував на Особу Господа, робив усе, щоб якомога більше людей Його впізнали.

Подібно і в нашому житті: кожен з нас має якісь свої плани, прагнення, думки, наміри. Важливо не те, чи вони здійснюються, а те – чи вони співзвучні з Божою волею щодо нашого життя. Тому, окрім того, що ми маємо право мати свою думку, мусимо ще й завжди питати Бога: «Яка Твоя воля?» А Божа воля остаточно – це не те, що Бог просто хоче, а те, що Бог в Своїй Божественній любові приготував для нас, і це – для нас найкраще.

Хай нашою життєвою позицією буде позиція Йоана: «Йому треба рости, мені ж – маліти», щоб ми щораз більше жили не своїми ідеями чи планами, а пробували пізнавати цю Божу волю, що остаточно є найбільшим добром і найбільшою радістю для нас!



Апостол
Ді 3, 11–16: «Чому ви дивитесь на нас, немов би ми вчинили власною силою і (нашим) благочестям те, що оцей ходить?»

Ми часом захоплюємося іншими особами, їхнім життям чи їхніми вчинками, здібностями, але маємо повсякчас не забувати, що якою б людина не була обдарованою, є хтось, Хто її обдарував, Хтось дав їй ці таланти.

Так само і ми, які б не мали обдарування, досягнення, позитивні риси, але все це ми від Когось отримали. Тож погляньмо, який добрий Бог, які щедрі дари нам дав!

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар