Страсна середа
Мт. 26, 6–16: «Підійшла до Нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його Йому на голову»
Знаємо, що миро в ті часи було дуже дороге, і можна зрозуміти, чому
навіть для найближчих апостолів Христа такий вчинок був дивним. З одного
боку Господь служить бідним, потребуючим, з іншого – даремна втрата
стількох коштів, грошей для цього вчинку. Але Христос її не тільки
оправдує, але і вказує, що вона робить добре. Чому?
Погляньмо, яку найбільшу цінність ми маємо? Це наше життя тут на
землі – це найбільша цінність. А в тому житті – це наш час. Але ми часто
не усвідомлюємо того, що саме час, присвячений Богові, є дуже важливий.
Ми часто можемо підсвідомо думати, що спілкування з Богом, а це
молитва, навпаки, втрата часу. Як учні думали, що виливати таке
дорогоцінне миро – нераціонально.
Для нас виливання мира – витрачання свого дорогоцінного часу для
Бога. І як нам це непросто робити! Причиною може бути те, що ми до кінця
не розуміємо, як важливо для нас є перебувати зі своїм Творцем, і ми
думаємо, що це дарма втрачений час. А саме це перебування з Богом, наша
молитва, «виливання мира» перемінює і сповнює нас, сповнює нас
розумінням того, що і як ми маємо робити, як маємо чинити, як будувати
стосунки з іншими. Наша молитва, а це перебування з Богом кладе відбиток на усе наше життя!
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар