12.10.2014р. Б. / Блаженніший Святослав про актуальність теперішнього Синоду Єпископів для життя католиків в Україні

У суботу, 11 жовтня 2014 р., Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, що бере участь в Синоді Єпископів у Ватикані, присвяченому викликам душпастирства сім’ї, провів зустріч з журналістами, під час якої відповів на запитання англійською, італійською та українською мовами, розповідаючи про перебіг Синоду, про особливий досвід, яким у цьому контексті може поділитися УГКЦ та про теперішню суспільно-політичну ситуацію в Україні.

Відповідаючи на запитання журналістки англійської редакції Радіо Ватикану, він, зокрема, розповів про особливу роль, яку під час комуністичного режиму в Україні відіграла сім’я для збереження та передавання віри та в захисті людської гідності, а також розповів про пропозиції, запропоновані синодальними отцями у світлі східної християнської духовності.

Промовляючи по-італійськи, Блаженніший Святослав закликав міжнародну спільноту вдатися до всіх можливих засобів посередництва, аби це - таке хитке й практично одностороннє перемир’я в Україні змогло дозріти до справжнього та тривалого миру, - повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан. Він також подякував Єпископській Конференції Італії за підтримку й солідарність, прохаючи про те, щоб її і надалі не бракувало, зважаючи на те, що в Україні нараховується майже півмільйона тимчасово переміщених осіб.

А ось що Глава УГКЦ розповів про значення теперішнього ватиканського Синоду у житті Вселенської Церкви та українських католиків зокрема:

Дуже валиво те що сьогодні Синод готовий і хоче слухати голос українських католиків. Ми сьогодні мали можливість не тільки я який представляю греко-католицьку Церкву, також владика Мечислав Мокшицький який представляє католицьку Церкву латинського обряду, говорити від імені українського суспільства і від імені українських родин. Родин які терплять, які потребують міжнародної солідарності могли розповісти з одного боку про ті наші скарби які ми маємо про те наше розуміння християнське і українське розуміння сім’ї. Я зокрема говорив про сім’ю як про останню фортецю. В тих обставинах для багатьох людей знаний їм світ розпадається на очах. Де знайти прихисток? Де знайти якусь певність на майбутнє? І для великої більшості українців, чи вони  є католики, чи вони православні, чи навіть невірюючі елементарні людські стосунки - зокрема стосунки любові, які ми називаємо фундаментом людини є останнією надією і останнім захистом.  Так от ми багато говорили про необхідність особливої опіки Церкви над родиною. Тому що ми знаємо що родина це є фундаметальна клітина суспільства. Нажаль я мусів сказати що в Україні  більшість укладених подружів розпадається. Статистику яку я привіз з України я нею вразив слухачів, тобто сьогодні від 60% до майже 90% подружів в деяких районах України розпадаються протягом перших 5 років їхнього спільного життя. Близько 70% дітей розтуть без сім’ї.  Завтра ці діти стануть нездатними повноцінно укласти свою сім’ю. Тобто ми потрапляємо у замкнуте коло людської слабкості, людської біди, ми потрапляємо в замкнуте коло втрати суспільства. І тому питання стоїть перед нами як помогти, як зберегти сім’ю. Яким  чином помогти тим дітям які сьогодні розтуть як соціальні сироти при живих батьках. Батьки ніби є але вони є не зними . отож це є ці яб сказав глибокі питання і теми які я представив від імені нашої Церкви отця синоду. І на які ми разом шукаємо відповіді.

Чи для України є актуальними ті теми Синоду, які особливо наголошуються у західних ЗМІ, такі, як захист ненародженого життя, контрацепція, душпастирство розлучених? Таким було наступне запитання, на що Блаженніший Святослав відповів:

 Для нас це є питання теж дуже важливі. Наприклад, якщо говорити про аборти, ну то кількість абортів які здійснюються в Україні просто є жахливою. Сьогодні вбивається сотні тисяч не народжених дітей в Україні. Я не маю достатньої статистики, але можна сказати що це є набагато більше ніж загинуло людей в останніх конфліктних обставинах в цей рік. В десятки разів більше. І ми про цих не народжених дітей непросто не знаємо , ми навіть не вважаємо це за якусь трагедію. Якщо мова йде про контацепцію, сьогодні майже немає контрацептивних засобів які пропонуються в медицині. А є абортивні засоби. Які непросто не дозволяють щоб не відбулось зачаття. Це засоби які вбивають не народжену дитину.  Отож  моральна важкість такого вчинку чи такого факту є набагато гіршою. Сьогодні перед нами стоїть великий виклик яким чином помагати розлученим. Ви ж бачите скільки в нас розлучень сьогодні стається в Україні. Тому теми які дискутуються для України є дуже важливі.  Очевидно що ми вчимося досвіду в інших Церквах з інших країн. Але ми мусимо давати відповіді самі на власні запитання.

Він також поділився думками про те, що робить і що повинна робити Церква, щоб відповісти на ці виклики: 

Перед нами стоїть питання такого душпастирсього супроводу. З одного боку над тими хто бунтується до подружжя. Тому що ми бачимо, чим краще підготувати молоду пару в плані подружжа, то тим сильніше буде сім’я.  Ми маємо певні програми такого приготування. І що цікаво що в останніх кілька років навіть з боку різних державних чинників  є зацікавлення в таких програмах. Тобто те що ми маємо сьогодні на рівні церковного досвіду відчувається необхідним і можливо буде запозичуватися для загально суспільного такого пропозиції. З іншого боку ми бачили що ті молоді подружжа які вже заключили свій шлюб вони потребують супроводу. Я бачу як ті молоді пари творять гарну сильну сім’ю, вони стають дуже потужним і живим фундаментом наших парафій. Але вони нам кажуть: Ну добре ви нас готували протягом року до подружжя, нас повінчали і залишили. Таким чином творяться рухи. Сьогодні я б сказав  цікавий  і потужний рух християнського життя є рух молодих подружніх пар, які дуже успішно розвиваються. Коли справді одні молоді подружжя іншим помогають. І таким чином скажім ота солідарність захисту гідності людського життя, зокрема виховання опіки над дітьми, вона сьогодні здійснюється на базовому інтуітивному рівні наших парафіяльних спільнот. Але з нову ж таки маємо багато розлучених які повторно є одруженими. Як їм помогти? Ось сьогодні є різні механізми такої допомоги. Але ми шукаємо що раз кращих і ефекивних які відповідають реальним потребам людей.

Глава УГКЦ також відповів на запитання про те, яких рішень слід чекати за підсумками теперішнього надзвичайного синодального зібрання, зважаючи на те, що наступного року запланована Звичайна Загальна Асамблея Синоду Єпископів: 

Папський Синод – він має статус консультативного. Тобто Синод не має компетенції приймати якісь рішення які були б зобов’язуючими. Відбувається консультація, яка в кінці буде підсумована у вигляді синодального документу, який буде скерований до уваги Святішого отця.  Тоді хто буде діяти, хто буде приймати певні рішення, певні кроки - це буде Папа Римський. Це  є надзвичайний Синод , як приготування до Синоду 2015 року. Цей синод 2015 року буде мати трохи інший характер. В центрі уваги буде антропологія, тобто сучасна людина. Людина в сучасних обставинах  і культурі. Тому що питання родини і сім’ї це є один з вимірів тої величезної гуманітарної драми яка стається із сучасною людиною, яка по новому будує стосунки з іншими людьми. Яка сьогодні часом  втрачає здатність нормально спілкуватися. Вихователі часом говорять що учні в одному класі між собою не говорять. Вони переписуються SMS. Міняється мова. Сьогодні молоді люди говорять між собою мовою СМСів  і скорочень. А такого типу нове мовлення міняє поведінку. Ми стаємо на порозі велечезних культурних і гуманітарних змін світового масштабу. Тепер питання, як такій людині в таких обставинах з такими здатностями чи нездатностями бути християнином сьогодні. От тому то Синод 2015 року здебільшого буде посвячений питанням людини – антропології, її життя, її різного роду трагедій які виникають у сучасній глоболізованій культурі.

Джерело:   КІРІОС