Страсним
тижнем називається останній тиждень перед Пасхою. Таку назву цей
тиждень має тому, що він присвячений споминам про останні дні земного
життя Спасителя: Його страждання, хресну смерть і погребіння. Всі дні
Страсного тижня називаються "Великими" - Великий Понеділок, Великий
Вівторок і т.д, також уживається епітет "Страсний". Через особливе
значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не
включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як
перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння.
Страсний тиждень особливий тим, що є найсуворішим. Християни розважають
над страстями Ісуса Христа і готуються до зустрічі з Ним. У
богослужіннях, які правляться у ці дні в церквах, акцент робиться на
муках і терпінні Спасителя.
Щоб краще зрозуміти усю глибину Страсного тижня, розглянемо його по днях.
У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосипа,
якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його
розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як прообраз зрадженого
Христа. Також прообразне значення життя Йосифа можемо бачити в тому, що
він був відданий братами на смерть, але Бог зробив так, що Йосиф в час
голоду врятував свого батька і братів від смерті. Також і Господь Ісус
Христос був відданий людьми на смерть, але завдяки Його воскресінню ми
звільняємося від рабства гріха та смерті. Крім того, в цей день
згадується безплідна смоківниця, якій Господь наказав засохнути.
Безплідна смоківниця є символом лицемірних фарисеїв та всіх, в кому,
незважаючи на зовнішню побожність, Господь не знаходить правдивих плодів
віри й благочестя, а тільки лицемірну тінь закону. До безплідної,
засохлої смоківниці буває подібна і всяка душа людська, якщо вона не
приносить духовних плодів – істинного покаяння, віри, молитви й добрих
діл.
У Великий вівторок згадується викриття Господом книжників і фарисеїв,
Його розмови і притчі, сказані в цей день в Єрусалимському храмі: про
податок кесарю, про воскресіння мертвих, про Страшний суд і кінець
світу, притчі про десять дів і таланти. В притчах зображується
неочікуване пришестя Господа (про десять дів) і праведність суду Божого
(про таланти).
У Велику середу - день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей
день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і
книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Витанія у
домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна
"грішниця" вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди
народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в богослужіннях
середи прославляється "грішниця" і засуджується зрада Юди. Особливості
богослужіння перших трьох днів Страсного тижня такі: на утреній, після
шестипсалмія та "Алилуя", співається тропар: "Ось жених гряде
опівночі...", а після канону співається пісня: "Чертог Твій бачу, Спасе
мій...". Всі три дні служиться літургія Напередосвячених Дарів, з
читанням Євангелія.
Особливо зворушливі споминами, молитвами і піснеспівами останні три дні Страсного тижня.
У Страсний четвер в богослужіннях згадуються чотири важливі події з життя Спасителя: Тайна вечеря, на якій Господь встановив новозавітнє Таїнство Святої Євхаристії – Причастя Його Тіла і Крові; вмивання ніг ученикам на знак глибокого смирення і любові до них, а також як повчання всім християнам не шукати влади один над одним, а слугувати один одному; молитва в саду Гетсиманському; зраду Христа Юдою. В цей день під час Літургії буває багато причасників, а також за традицією приготовляються Святі Дари для зберігання – на випадок потреби причастити хворих. На утрені після шестипсалмія та "Алилуя" співається тропар: "Коли славні ученики умиванням ніг на вечері просвіщалися...". Ввечері Страсного четверга у храмах відбувається богослужіння, під час якого читаються 12 уривків з Євангелія про Страсті Христові. Страсний четвер також називають «Чистим», бо з цього дня починаються особливі приготування до святкування Пасхи – віруючі очищають житло від бруду, а також починають пекти паски та фарбувати великодні крашанки.
У Велику п’ятницю Церква згадує неправедне осудження Синедріоном і
Пилатом Господа Ісуса Христа, Його страждання, розп’яття на хресті,
смерть і погребення, зшестя в ад для сповіщення там перемоги над смертю і
визволення душ, які з вірою чекали Його пришестя, а також введення
розбійника в Рай. В цей день, який є особливо суворим постовим днем
року, віруючі намагаються зовсім не споживати їжі. Літургія цього дня не
звершується. Після полудня у храмах урочисто виносять для поклоніння
Плащаницю. На утреній (яка служиться ввечері у Великий четвер) посеред
храму читаються дванадцять Євангельських читань, вибраних з усіх
чотирьох Євангелій, де розповідається про страждання Спасителя,
починаючи з останньої бесіди Його з учениками на Тайній вечері і
закінчуючи похованням Його у саду Йосифа Ариматейського і приставленням
воїнської сторожі до Його гробу. Під час читання Євангелія віруючі
стоять із запаленими свічками, показуючи цим, з одного боку, що слава і
велич не покинули Господа і під час Його страждань, а з іншого боку -
гарячу любов до свого Спасителя. У Велику п'ятницю літургії не буває, бо
в цей день Сам Господь приніс Себе у жертву, а чиняться Царські часи.
Вечірня відправляється на спомин про зняття з хреста тіла Христового і
Його поховання. На вечірні, при співанні тропаря "Благообразний Йосиф, з
древа знявши пречисте Тіло Твоє...", священнослужителі піднімають
Плащаницю з престолу, немов з Голгофи, і виносять її з вівтаря на
середину храму. Плащаниця кладеться на особливо приготованому столі.
Потім священнослужителі й усі віруючі поклоняються св. Плащаниці і
цілують рани зображеного на ній Господа - Його пробиті ребра, руки і
ноги.
Богослужіння Великої суботи присвячено спомину про перебування Ісуса
Христа "у гробі тілом, у пеклі душею, як Бог, у раю ж з розбійником, і
на Престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи,
Неописанний", і, нарешті, про воскресіння Спасителя з гробу.
Задумаймось над значенням Страсного тижня, щоб гідно приготуватися до Христового Воскресіння!
Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар