Сьогодні (04.07.2011 р.) вранці Генеральний Вікарій Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви, єпископ Станіслав Широкорадюк повідомив, що ХРЕСТ, який два дні тому було встановлено і освячено на будівельному майданчику, де в майбутньому має будуватися храм св. Франциска на Оболоні в м. Києві, в ніч з 3 на 4 липня спаплюжено, знівечено і порізано на шматки місцевими жителями.
"Це вперше в Україні за двадцять років незалежності "нашої" держави так ганебно спаплюжено і зневажено хрест, який є знаком самого Ісуса Христа. Це вперше за ці двадцять років такого приниження зазнає Римсько-Католицька Церква в Україні" - говорить Владика Станіслав.
У 2004 році римсько-католицька громада св. Франциска отримала в Оболонському районі м. Києва земельну ділянку під будівництво храму, яка в 2010 році перейшла в постійне користування Церкви. На сьогоднішній день парафіяни збираються на Богослужіння в маленькій капличці, яка не може вмістити всіх охочих, а до найближчого храму потрібно їхати або до метро «Майдан Незалежності», або аж на лівий берег Дніпра. Тому існує потреба будівництва нового храму, у якому зможуть молитися всі віряни, яких, за словами настоятеля парафії о. Франциска Ботвіна, в цій частині міста проживає близько 1 тис. осіб. Цієї весни було заплановано розпочати зведення храму, що, на жаль, зустріло спротив серед мешканців прилеглих будинків, які різним чином намагаються унеможливити будівництво.
Земельна ділянка під будівництво храму знаходиться на перехресті вулиць Героїв Дніпра та Зої Гайдай, де зараз можна побачити порізаний місцевими жителями хрест.
Джерела:
"...за двадцять років незалежності "нашої" держави так ганебно спаплюжено і зневажено хрест, який є знаком самого Ісуса Христа..."
І це зробили не якісь, чужинецькі зайди, а таки наші "православні християни", щоправда християни за буквою, а не за духом. Бо таке могли зробити лише сатаністи.
А щодо парерової незалежності "нашої" держави, яка за ці ДВАДЦЯТЬ років так і не набула статусу УКРАЇНСЬКОЇ, то це відношення людей до християнських цінностей, якраз і є причиною всіх нинішніх та майбутніх негараздів українського народу. Бо наш народ, який і надалі не бажає бути вільним у "...народів вільних, колі..." (Т. Шевченко), а хоче чав'ядіти рабом у ярмі чужинців та тримається "як віш кожуха" ідей з чужого поля, як то: комунізм, соціалізм, лібералізм...
Мудро сказав ректор УКУ, Борис Ґудзяк: «Якщо наше суспільство взагалі не хоче думати, тоді ми приречені». І ми дійсно приречені...
Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.
Немає коментарів:
Дописати коментар