12.12.2011р. Б. / Тижневий огляд: переслідування християн (5 - 11 грудня)

 

5 грудня з’явилося кілька повідомлень, зокрема про те, що у В’єтнамі під католицькою каплицею сталось два вибухи. У будинку місії ночували дві монахині, вони, на щастя, не постраждали. Однак вибух знищив приміщення, яке належало місцевій парохіяльній спільноті.

Якщо Єрусалим не отримає міжнародного статусу міста трьох релігій, Базиліка Гробу Господнього може стати мечеттю – попереджає кардинал Жан-Луї Торан.

Мучениця за віру. Так Церква в Пакистані називає 18-річну католичку, яка загинула, захищаючи свою цнотливість. Попри насильство, яке застосовували щодо неї, Марія Маніша відмовилася прийняти іслам і вийти заміж за свого мусульманського мучителя.

Зростання ісламського екстремізму в Іраку є одним із плодів арабської весни народів. На це вказують іракські християни, які все частіше стають жертвами фундаменталістів. Останні напади трапилися аж у трьох містах Курдистану.

За даними 6 грудня читаємо, що вбивства християн, що відбувалися в індійському штаті Орісса з погляду міжнародного права можна розглядати як злочини проти людства. Про це свідчить остання доповідь, яку підготував Національний Народний Трибунал у Кандхамал.

Звинувачення в судах Пакистану в образі Мухаммеда чи Корану в 95 відсотках є фальшивими. Про це сказав організації Допомога Церкві місцевий мусульманський адвокат, який, побоюючись за свою безпеку, не може сказати свого імені.

У понеділок, 5 грудня, в Австрії відбулася акція "День солідарності з переслідуваною Церквою". В університеті Відня відбулася зустріч з коптським католицьким патріархом Антоніо Нагібом.

Упродовж минулого року за звинуваченням в "богохульстві" у Пакистані було засуджено 38 осіб, з яких 14 – християни, зазначається у доповіді Комісії "За справедливість і мир" Католицької Церкви цієї країни.

7 грудня повідомляється, що існує велика ймовірність того, що після закінчення виборів і опрацювання нової конституції Єгипет стане ісламською країною, що значно ускладнить ситуацію місцевих християн.

Антихристиянська нетерпимість у європейських країнах, де закон гарантує свободу віросповідання викликає занепокоєння. Про це говорив представник Ватикану на конференції з питань дискримінації та переслідування християн, яка проходила з 30 листопада по 1 грудня в Москві.

8 грудня з’явилося повідомлення про те, що життя 25-річного пакистанця Хуррама Масіха знаходиться під загрозою після того, як його несправедливо звинуватили у богохульстві.

Згідно з інформацією за 10 грудня читаємо, що у своєму зверненні до Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) секретар Ватикану з взаємин із державами архієпископ Домінік Мамберті запропонував щорічно відзначати міжнародний день солідарності з переслідуваними християнами.

Життя християн в Багдаді сповнене страху і залякування. «Охорона» храмів поліцейськими не є результативною.

11 грудня повідомляється, що зростає кількість актів насилля і дискримінації по відношенню до релігійних меншин в Іраку. Ситуація є настільки драматичною, що у цій країні слід запровадити спеціальний антидискримінаційний закон.

Весна народів у Північній Африці пробуджує щораз більшу заклопотаність серед місцевих християн. «Зміни полягають в тому, що до влади приходять радикальні ісламські угруповання», – підкреслює о. Вальдемар Цісло.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

14.11.2011р. Б. / Тижневий огляд: переслідування християн (6-13 листопада)

 

Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве слово, обмовляючи вас за Мене. Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах (Мт. 5,11-12).

Молімося за тих, кого сьогодні переслідують за любов до Ісуса. Вони дуже потребують наших молитов!

  7 листопада з’явилося кілька повідомлень, зокрема про те, що сотня міліціонерів напала на монастир редемптористів у столиці В’єтнаму Ханої. Зловмисники з’явилися під будівлею монахів уночі три дні тому. Міліціонери за допомогою шпигунів виважили монастирські ворота і розграбували будівлю, розбиваючи те, що потрапляло їм до рук. Монахів побили і зневажили.

  Зруйнована статуя Ісуса, осквернений літургійний посуд та одяг і розірвана Біблії – такі наслідки нападу на сиро-малабарську церкву св. Альфонса в індійському штаті Карнатака. Нападниками були троє підлітків – індусів, один з яких після осквернення церкви втік, одягнувшись у літургійне вбрання.

Католицька церква в Абіджані стала об’єктом нападу бандитів у ніч з 4 на 5 листопада. Нападники побили паламаря і нічного сторожа, а потім намагалися потрапити до будинку священика. Зрештою, вони задовольнилися кількома дорогоцінними літургійними предметами, які забрали з церкви.

Чергові випадки жорстоких нападів на християн показують, що в Пакистані терміново потребує поправок закон про богохульство проти Магомета. Нещодавно суд в Пенджабі звільнив з в'язниці Аманата Масіха після того, як стало зрозуміло, що звинувачення, висунуті проти християнина, є помилковими. Рішення суддів, однак, не переконало, ісламських фундаменталістів, які самі вирішили вершити своє покарання.

Церква Іспанії згадує мучеників релігійного переслідування, яке відбувалось в 30-тих роках минулого століття в часі громадянської війни. Цього року випадає 75-та річниця тих драматичних подій, коли тисячі іспанців віддали свої життя за Ісуса Христа, відкрито визнаючи свою віру і засвідчуючи її власною кров’ю.

За даними 8 листопада читаємо, що ультраортодоксійні євреї не перестають обпльовувати християнське духовенство на вулицях Єрусалиму – скаржаться представники вірменської і православної церков.

9 листопада повідомляється, що на Юсефа Надархані, іранського протестантського пастора, засудженого до смерті за зречення від ісламу і перехід до християнства, тюремна влада чинить тиск, примушуючи його повернутися в іслам.

Щонайменше 150 людей загинули в результаті терактів, що відбулися цими днями на північному сході Нігерії, у тому числі проти християнських церков. На недільній молитві «Ангел Господній» Папа Бенедикт XVI висловив свою скорботу у зв'язку з цими трагічними подіями і звернувся з закликом «покласти кінець всякого насильства».

Після нещодавніх нападів, в результаті яких загинуло більше 150 осіб, майже всі християни покинули Даматуру, столицю одного із 36-ти штатів Нігерії.

Згідно з інформацією за 10 листопада читаємо, що відомий індуїстський націоналістичний лідер закликав стратити будь-кого, хто намагатиметься навернути індуїстів в іншу релігію.

"Протягом 2010 р. в Індії було зареєстровано понад 1000 випадків дискримінації щодо християн", – повідомляє інформаційне агентство "Fides". 8 листопада Індійська Рада християн організувала зустріч, в ході якої було сказано, що індуїстські фундаменталісти дуже активно закликають до релігійної ненависті та нападів на релігійні меншини.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

11.11.2011р. Б. / Католики і православні намагаються відстояти і не дозволити закриття і перетворення на овочевий ринок церкви св. Катерини в Брюсселі

У бельгійській столиці активно обговорюється спільний проект брюссельської міської влади та столичної архиєпархії Мехелена-Брюсселя, які планують закрити і десакралізувати церкву св. Катерини, розташовану в центрі міста, повідомляє агентство KIPA-APIC.

Як причину планованої секуляризації храмової будівлі, що може відбутися найближчим часом, вказують те, що сьогодні громада цієї католицької парафії складається з надто малої кількості вірних - близько 100 осіб.

Будівля церкви св. Катерини, побудована в кінці XIX ст. в стилі, що поєднує псевдороманські  і псевдоготичні форми, на місці середньовічного храму, сьогодні перебуває в жалюгідному стані. Церква потребує термінової реставрації, яка обійдеться дуже дорого. У католицької єпархії Мехелена-Брюсселя на це немає грошей.

Влада Брюсселя пропонує закрити храм для богослужінь та перетворити його будівлю на ринок овочів і фруктів.

Парафіяни церкви Сен-Катрін виступили з петицією на захист свого храму. У своєму зверненні вони нагадують, що ця церква має не тільки давню історію, але сьогодні є центральною парафією з динамічним життям. Крім того, парафіяни церкви вказують, що одну з її бічних прибудов, надано в розпорядження громади Румунської Православної Церкви, яка не має власної храмової будівлі. Вірні-католики відзначають, що православних на богослужіннях у церкві св. Катерини сьогодні збирається навіть більше ніж католиків у недільні дні - близько 250 чоловік, а в дні великих церковних свят - до півтори тисячі.

Вірні просять підтримати їхній заклик зберегти церкву св. Катерини в Брюсселі в якості діючого храму.

За матеріалами www.sedmitza.ru

Джерело: Мандрівники Христа Царя

"...Не бійтеся, бо якби влада Брюсселя прийняла рішення закрити і перетворити на овочевий ринок одну із синагог, то це була б не просто "рядова подія", але, як мінімум, МІЖНАРОДНИЙ СКАНДАЛ, з усіма витікаючими з цього наслідками і гроші на відбудову храму Божого дала б сама влада, щоб бодай пом'якшити наслідки від нього..."

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

14.07.2011р. Б. / Влада Севастополя відмовляється віддавати костел католикам

 

Голова Севастопольської міської ради Юрій ДОЙНІКОВ вважає, що долю будівлі по вулиці Шмідта, де до війни розміщувався римсько-католицький храм, а в повоєнні роки - кінотеатр «Дружба», необхідно вирішувати на загальноміському референдумі.

Як передає кореспондент УНІАН, про це Ю.ДОЙНІКОВ заявив журналістам у зв`язку з внесенням одним із депутатів до порядку денного запланованого на 19 липня пленарного засідання сесії Севастопольської міськради питання «Про безоплатну передачу Релігійній спільноті – Римсько-католицькій громаді Священомученника Климента Римського в Севастополі та Одесько-Сімферопольської Єпархії Римсько-Католицької Церкви в Україні Храму Священомученника Климента Римського, розташованого по вул. Шмідта, 1 у Севастополі».

«Якщо вже ухвалювати рішення з цього питання, то потрібно приймати його виважено, провівши, як мінімум, громадські слухання, а взагалі, можливо й міський референдум. Ось тоді таке рішення однозначно відображатиме думку населення», - сказав голова міськради.

Як повідомляв УНІАН, раніше настоятель римсько-католицької громади Севастополя Юрій ЗІМІНСЬКИЙ заявив, що римсько-католицька громада міста наполягає на поверненні їй храму, який був побудований 100 років тому і відібраний у парафіян у 1930-ті роки.

Севастопольська МДА впродовж останніх більш як 10 років неодноразово на виконання відповідного указу Президента України ініціювала розгляд міськрадою питання про повернення римсько-католицькій громаді будівлі, в якій розміщувався костьол. Депутати не підтримують цю ініціативу, аргументуючи свою позицію тим, що не можна безплатно віддавати комунальне майно.

Джерела: УНІАН

http://catholicnews.org.ua/vlada-sevastopolya-vidmovlyayetsya-viddavati-kostel-katolika#point

05.07.2011р. Б. / Україна котиться шляхом антикатолицької нетолерантності

Новий тиждень ми розпочали з двома сумними подіями: «невідомі» вандали знищили хрест на Оболоні в Києві, а в далекій Баварії помер Отто фон Габсбург. Направду, серед великих людей сьогодення, які були адвокатами українського народу і його Церкви особливіше місце займають блаженний папа Іван Павло ІІ і син блаженного Карла І, останнього галицько-волинського короля, який сидів на Даниловому престолі – архикнязь Отто фон Габсбург. Вирісши у вигнанні, він все ж таки зберіг любов до рідної Австрії та до народів, які населяли державу його предків. Отто фон Габсбург відомий, як гарячий прихильник демократизації в країнах за залізною завісою, який у 1989 році домігся, щоб Республіка Австрія відкрила кордони з соцкраїнами. Цим було спричинено серйозну дестабілізацію соціалістичного табору і це стало однією з причин падіння комуністичних диктатур в Європі, а тим і визволенням України з більшовицького ярма. Вихований глибоко віруючими батьками, Отто фон Габсбург цілого життя зберігав синівську вірність Католицькій Церкві і Вселенських Архиєреям зокрема.

Людина, котра боролася проти гітлерівського режиму і котра порівнювала Путіна з Гітлером, людина, котра застерігала європейських політиків проти політики подвійних стандартів і виступала за приєднання усіх країн до Європейського Союзу, людина, котра з моменту заснування ЄС докладала усіх зусиль, щоб ця організація ґрунтувалась на християнських принципах вже самим цим заслуговує на глибоку пошану. Слід зазначити, що архикнязь Отто фон Габсбург був великим прихильником України, її великим другом, котрий завжди вважав, що Європа без України ніколи не буде повноцінною і це старався донести до європейських політиків. Його смерть – це велика втрата і для нас українців, особливо в цей час, коли в Україні стрімко згортаються демократичні свободи, а нетолерантність по відношенню до католиків стає нормою українського суспільства. Сподіваймося, що наслідник архикнязя - Карл фон Габсбург продовжить батькову діяльність у справі оборони християнських цінностей та прав народів.

Те, що в Україні нетолерантність до католиків стає суспільною нормою вказує і недавній акт вандалізму – знищення хреста, встановленого київською римо-католицькою громадою на Оболоні в Києві. Якщо цей факт брати поза суспільним контекстом останнього часу, то він сам по собі не мусить бути правилом, а скоріше ізольованим ексцесом. Але у світлі останніх подій, які вказують на утиски та переслідування католиків в Україні, цей акт вандалізму інакше, як цілеспрямований антикатолицький акт розцінювати неможливо. Україна все більше перетворюється на державу, в якій католики все більше стають громадянами другого, а то й третього сорту. І потрібно відзначити, що за такий стан відповідає не лише теперішній режим, але й «високоморальні» псевдоінтелектуали, які на останніх президентських виборах закликали народ голосувати «проти всіх», вбивши тим самим в людей будь-яке прагнення до політичної активності. І тому знову і знову постає питання самоорганізації католиків в Україні для боротьби за свої фундаментальні права.

Але минулий тиждень на глобальному рівні порадував увесь католицький світ добрими вістками – Ватикан запустив новий інформаційний портал, на якому буде можливість черпати максимум інформації про життя Церкви. У сучасному інформатизованому світі це є надзвичайно важливим кроком, адже багато речей з церковного життя у ЗМІ отримують абсолютно непрофесійне висвітлення і доходять до споживача у зовсім викрученому варіанті. Тепер Церква зможе подати більш якісну і розгорнутішу інформацію про Саму Себе - все на одному місці, немає більше великої потреби гортати кілька сайті, вишукуючи необхідну інформацію.

Цього тижня Папа Бенедикт ХVІ святкував 60-ліття свого священичого служіння. Річниця вагома. Уже 60 років теперішній Папа діє як священик, звіщаючи Радісну Новину усім, до кого він посланий. Цілий католицький світ радісно відзначав цю дату.

А в Цей же ж таки час в Україні не вщухають пристрасті довкола догналівців, щоправда довкола їхнього жіночого видання – тепер вже колишніх монахинь. По щирості, завжди дивувала їхня самоназва «контемплятивні сестри». Бо за звичай контемплятивні сестри не бігають з плакатами по містах і селах, не беруть церкви штурмом, а тихенько у своїх монастирях молять Бога про Його змилування над світом. Спроба порівняти їх з сестрами кармелітками-босими, кларисками чи бенедиктинами заздалегідь приречені на провал – бо між догналівськими «сестрами» і католицькими контемплятивними монахинями практично нічого спільного знайти не можливо. Відверто кажучи, можливо, було би потрібно назвати їх тим, чим вони дійсно є – бойові жіночі загони єресіарха Антоніна Догнала. Їхнє злодійське присвоєння каплиці оо. Редемптористів викликало спротив місцевих мешканців, котрі не хочуть в себе під боком мати соціально небезпечну секту. Очевидно, що найближчим часом гостроти цьому конфлікту нададуть самі догналівці, котрі звикли не поважати церковні та обходити державні закони. Напевно, для багатьох було шоком почути на минулотижневій прес-конференції у святоюрських палатах, що крім монастиря у Брюховичах усі інші «монастирі» «сестер»-догналіток є незаконними з точки зору канонічного права, а також і те, що з усієї маси «сестер» всього на всього 29 були монахинями, а решта - не зрозуміло ким. В цей спосіб розкрився черговий фарс Догналової секти. На правду, стає шкода обманених дівчат, які догналівською брехнею зведені на оманливі стежки.

О. Орест-Дмитро Вільчинський
Джерело:
Мандрівники Христа Царя

04.07.2011р. Б. / На Оболоні спаплюжили хрест

Сьогодні (04.07.2011 р.) вранці Генеральний Вікарій Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви, єпископ Станіслав Широкорадюк повідомив, що ХРЕСТ, який два дні тому було встановлено і освячено на будівельному майданчику, де в майбутньому має будуватися храм св. Франциска на Оболоні в м. Києві, в ніч з 3 на 4 липня спаплюжено, знівечено і порізано на шматки місцевими жителями.

"Це вперше в Україні за двадцять років незалежності "нашої" держави так ганебно спаплюжено і зневажено хрест, який є знаком самого Ісуса Христа. Це вперше за ці двадцять років такого приниження зазнає Римсько-Католицька Церква в Україні" - говорить Владика Станіслав.

У 2004 році римсько-католицька громада св. Франциска отримала в Оболонському районі м. Києва земельну ділянку під будівництво храму, яка в 2010 році перейшла в постійне користування Церкви. На сьогоднішній день парафіяни збираються на Богослужіння в маленькій капличці, яка не може вмістити всіх охочих, а до найближчого храму потрібно їхати або до метро «Майдан Незалежності», або аж на лівий берег Дніпра. Тому існує потреба будівництва нового храму, у якому зможуть молитися всі віряни, яких, за словами настоятеля парафії о. Франциска Ботвіна, в цій частині міста проживає близько 1 тис. осіб. Цієї весни було заплановано розпочати зведення храму, що, на жаль, зустріло спротив серед мешканців прилеглих будинків, які різним чином намагаються унеможливити будівництво.

Земельна ділянка під будівництво храму знаходиться на перехресті вулиць Героїв Дніпра та Зої Гайдай, де зараз можна побачити порізаний місцевими жителями хрест.

Джерела:

Католицький Медіа-Центр

Мандрівники Христа Царя

"...за двадцять років незалежності "нашої" держави так ганебно спаплюжено і зневажено хрест, який є знаком самого Ісуса Христа..."

І це зробили не якісь, чужинецькі зайди, а таки наші "православні християни", щоправда християни за буквою, а не за духом. Бо таке могли зробити лише сатаністи.

А щодо парерової незалежності "нашої" держави, яка за ці ДВАДЦЯТЬ років так і не набула статусу УКРАЇНСЬКОЇ, то це відношення людей до християнських цінностей, якраз і є причиною всіх нинішніх та майбутніх негараздів українського народу. Бо наш народ, який і надалі не бажає бути вільним у "...народів вільних, колі..." (Т. Шевченко), а хоче чав'ядіти рабом у ярмі чужинців та тримається "як віш кожуха" ідей з чужого поля, як то: комунізм, соціалізм, лібералізм...

Мудро сказав ректор УКУ, Борис Ґудзяк: «Якщо наше суспільство взагалі не хоче думати, тоді ми приречені». І ми дійсно приречені...

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

28.06.2011р. Б. / В Україні утискають та переслідують католиків

Якось звиклося читати про переслідування християн десь у східних деспотіях чи про християнофобію у розвинутих демократіях Заходу. Але не конче звично читати повідомлення про переслідування католиків в Україні. І коли складаєш усі ці повідомлення на одну купу, починаєш розуміти: теперішній режим в Україні чинить на Католицьку Церкву в Україні, а в особливіший спосіб на УГКЦ, шалений тиск, який вповні межує з переслідуваннями.

Так минулого тижня Екзарх Одесько-Кримський Преосвященніший владика Василь Івасюк назвав кілька фактів з життя греко-католиків на півдні України, які радше нагадують повідомлення з Китаю чи В’єтнаму. «Найбільш трагічною є ситуація у Врадіївці. Місцева влада передала для церковного благодійного фонду „Карітас” будинок, щоби Церква працювала з дітьми, — каже Одесько-Кримський екзарх. — Праця не легка, потребує специфічного підходу, ми не могли її розпочати, поки не відгукнулися сестри зі згромадження Воплоченого Слова. Про це дізналися якісь сили, були розклеєні листівки недоброго змісту про нашу Церкву. Більш того, немов дія того ж самого плану, губернатор і прокурор почали справу проти Карітасу, знайшли якісь зачіпки, що будинок був переданий неправильно. Зараз справа в суді» - розповів Владика. Коли вдумуєшся в ці рядки – стає страшно. Шкода, що Владика не назвав ці сили. Адже нікому не спаде на думку звинувачувати у подібному антарктичних пінгвінів. Не важко догадатися, що класичний совковий конгломерат (московське православ’я + совєтська бюрократія) стоїть за цими переслідуваннями та утисками греко-католиків. А про виділення землі під будівництво храмів годі й говорити. Для греко-католиків півдня України це – недосяжна мрія.

Жити в Галичині, ще не означає жити в якомусь оазисі де католиків толерують. Прикладом цього є львівський Український Католицький Університет, як про це заявляє його Ректор о. Борись Ґудзяк, переживає далеко не найкращі часи під "неусипним" оком СБУ, яке втручається навіть до наукової роботи.

Не варто забувати, що й римо-католики вимушені добиватися повернення їм богослужбових просторів через суди і протести. І що найприкріше, навіть процесії на Свято Пресвятої Євхаристії місцева влада унеможливлює. В Україні склалася ситуація, що краще належати до якоїсь секти, аніж до Католицької Церкви.

І прикладом цього є ситуація, яка склалася довкола каплиці оо. Редемптористів на львівських Збоїщах. Свого часу совєтська держава вкрала цю каплицю, подаровану до речі Слугою Божим митрополитом Андреєм Шептицьким отцям Чину Найсвятішого Ізбавителя (редемптористам), пізніше один бізнесовий пан цю каплицю приватизував, прекрасно знаючи, що посягнув на Боже. Тепер цей же ж «власник» продав чуже сектантам-догналівцям за 3 мільйони. За законами України, греко-католицький храм став власністю ніким не зареєстрованої секти. Усе законно, з точки зору гідної спадкоємиці УРСР. Злодійство, але законне. Що більше, сектанти без будь-якого сорому цієї неділі, коли увесь Львів урочисто святкував 10 річницю візиту блаженного папи Івана Павла ІІ до України, організували собі «молебен» на подвір’ї львівської церкви священномученика Йосафата в часі, коли у церкві тривало богослужіння. А брава міліція, яка радо в Україні хапає і катує безневинних людей незацікавлено спостерігала за сектантським біснуватим шабашем на церковному подвір’ї.

Якщо тільки на ці речі поглянути в контексті червонопрапорної вакханалії у Львові 9 травня цього року, коли одесько-кримські гастролери без найменшого стиду і ганьби, при сприянні «української» міліції, брудними московськими чоботями топтали пам’ять сотень тисяч невинно убієнних галичан-греко-католиків, ситуація українських католиків виглядає далеко гіршою, аніж ситуація наших одновірців в Північній Ірландії, де автохтонне католицьке населення зведене до рівня громадян другого, а то й третього ґатунку.

Україна потихенько, але впевнено стає мачухою для своїх же ж дітей.

Виглядає, що католикам в Україні не доводиться розраховувати на толерантність з боку православних і захист зі сторони держави. Словосполучення «толерантне до інаковірних православ’я» усе більше набирає забарвлення «толерантний до інаковірних іслам». І це не є чимось нереальним. Нам часто стараються втовкмачити в голову, що переслідування католиків в Україні - це окремі ексцеси, що православні до цього не мають жодного відношення, що зривання афіш з ликом блаженного Івана Павла ІІ в Києві - діло рук хуліганів, що «святкування» червонопрапорної перемоги не має жодного відношення до православ’я, що землю нашим одновірцям на Сході не дають, бо хочуть хабарів. Може, вже досить літати в хмарах і дивитися на православ’я через рожеві окуляри? Може, вже досить кидатися грудьми на амбразури заради міфічного діалогу с православними?

Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький так організував греко-католицьку громаду, що змусив рахуватися з нею і Австрію, і Польщу, і нацистську Німеччину, і навіть певний час і совєтську Московщину. Чи не прийшов час греко-католицькій громаді самоорганізуватися в обороні вже не своїх інтересів, а свого елементарного виживання в умовах режиму, який вочевидь прагне завдати нашій Церкві якомога більше шкоди? Та хіба вже не час і греко-католикам і римо-католикам виступити єдиним фронтом в обороні своїх, Богом даних прав?

о.Орест-Дмитро Вільчинський
Джерело:
Мандрівники Христа Царя

15.06.2011р. Б. / Міліція не порушуватиме справу через спилення хреста під Аскольдовою могилою

Справу про спиляння хреста під Аскольдовою могилою на Подолі у Києві міліція не порушила, оскільки він не є пам’яткою архітектури та не зареєстрований. Про це Тижню повідомив настоятель греко-католицької церкви св. Миколи Чудотворця, розташованої неподалік хреста, отець Ігор Онишкевич.

«Я вже кілька разів говорив зі слідчим, втім справу з цього приводу порушувати міліція не може. Згідно із законом, нема підстав розглядати цю справу, тому що хрест не зареєстрований, не є пам’яткою архітектури, немає дозволів на його встановлення, тобто немає юридичної основи для справи. Він існує лише для християн. Наразі ми думаємо над тим, щоб можливо зареєструвати цей хрест, аби запобігти подібним вчинкам. Хочемо написати листа голові КМДА Олександру Попову, щоб влада якось допомогла нам у цьому. Окрім цього, будемо запрошувати архітекторів, щоб якимось чином позначити це місце», – зазначив священик.

Руйнування хреста під Аскольдовою могилою на Подолі в Києві не єдиний акт вандалізму щодо церковних споруд Української греко-католицької церкви.

«Біля нинішнього Патріаршого Собору УГКЦ (на Лівому березі у Києві – Ред.) була спалена капличка Благовіщення 1998 року. Храм обмалювали сатанинською символікою. Також на Крутянській могилі (Аскольдовій могилі - Ред.) 1995 року ми поставили пам’ятну плиту з іменами загиблих на цьому місці. Вона була зруйнована, розбита ломом і облита фарбою. Щодо хреста Аскольда, то його ж палили кілька разів, ми правда про це не заявляли», – зазначив священик.

За словами священика, парафіяни зголосилися самотужки відновити хрест і у вівторок, 14 червня, вже розпочалися будівельні роботи.

Нагадаємо, у неділю, 12 червня, вандали спиляли дубовий хрест під Аскольдовою могилою на Подолі в Києві. Наругу над хрестом виявили парафіяни греко-католицької церкви св. Миколи Чудотворця, розташованої неподалік.

Джерела:

"ТИЖДЕНЬ"

Мандрівники Христа Царя

"Справу... міліція не порушила, оскільки він (хрест) не є пам’яткою архітектури та не зареєстрований..."

Отже - знову подвійні стандарти з боку "наших" лівоохоронців. Ми, навіть, вже почали звикати до таких ідеологічних "маневрів" міліціянтів і це погано, бо: гріх на гріх мовчати і гріх за гріх не карати...

Значить, коли хлопці з ВО "Тризуб" ім. С. Бандери спиляли голову незареєстрованому та навіть, незаконно-встановленому "пам'ятнику" кату українського народу Сталіна, то в міліціянтів знайшлися підстави, щоб не тільки порушити карні справи, але й всіх хлопців тримати під вартою, як небезпечних для суспільства кримінальних злочинців.

І до всього, сказаного вище, змушений додати, що на превеликий жаль всі мої підозри, згодом, виявляються правдою. Тому я особисто не здивуюся тому, якщо трохи згодом виясниться, що ті, хто за Законом мали б охороняти право, знову його порушили. Тобто я маю підозру, що не випадково в той день парафіяни бачили неподалік патрульну машину, яка там снувала...

А відносно частого здійснення моїх підозр, то мабуть треба тут, як приклад, пригадати недалеке минуле, коли мене та ще декількох наших парафіян викликали на допит в СБУ у справі вибухів двох житлових будинків у Москві..?! Так ось, не буду переповідати всього процесу допиту, а лише один з діалогів зі слідчим:

Слідчий:

- А скажіть, хто на вашу думку міг підірвати два житлові будинки у Москві?

Моя відповідь:

- Ваші колеги з ФСБ.

Слідчий:

- А навіщо їм вбивати своїх людей?

Моя відповідь:

- Для того, щоб не тільки виправдати агресію до волелюбної Республіки Ічкерії, а й щоб викликати у простих росіян відповідне почуття до предствників того народу...

І, трохи згодом, як ви всі знаєте, ота лише підозра, яка була в мене тоді (бо я й сам не знав того на той час), виявилась правдою.

Цього разу теж, в мене є лише підозра, що декілька представників МВС "від імєні і по поручєнію, а также с височайшего благословєнія" здійснили цей акт вандалізму та святотатства, зрубавши один з хрестів на хресній дорозі...

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

13.06.2011р. Б. / «Хрест під Аскольдовою Могилою спиляли після кількох невдалих спроб його спалити», - о.Ігор Онишкевич

Ввечері 11 червня 2011 року Божого парафіяни церкви св.. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі повертаючись з вечірньої служби, виявили акт вандалізму і наруги над Хрестом з І-ї стаці «Хресної дороги» (Хрест було встановлено на київських кручах: 100 метрів від станції метро «Дніпро» у бік Подолу). Дубовий Хрест висотою 5 метрів, діаметром 0,3 метра було спиляно.

В розмові з кореспондентом "Католицького Оглядача" о. Ігор Онишкевич розповів, що, ймовірно, участь у акті вандалізму взяло кілька осіб, оскільки дубовий хрест є дуже важким (близько 200-250 кг.). Акція швидше за все була добре спланована наперед, оскільки в основі хрест має металеве окуття товщиною 6 мм., і спиляти його можливо було лише на висоті вище півтора метра. Зловмисники звалили хрест, але зрушити його з місця не змогли.

Отець також розповів про те, що раніше була спроба підпалити хрест, однак мешканці цього району допомогли врятувати його. Після того хрест покрили протипожежним покриттям, внаслідок чого наступні спроби підпалу були невдалими.

Отець зазначив, що церква не має можливості вберегти решту стацій Хресної Дороги від можливих нападів, тому покладається в цьому питанні тільки на Бога. За його словами, вздовж дороги, на якій розміщені стації, кілька разів проїжджала патрульна машина.

Джерело:
Мандрівники Христа Царя

31.03.2011р. Б. / На Донеччині злісно погромлено і пограбовано греко-католицький храм

У ніч з 29 на 30 березня у шахтарському містечку Димитрів Донецької обл. вчинено пограбування і погром греко-католицької церкви Петра і Павла. Зловмисник розпиляв решітки, розбив склопакет євровікна і проник у церковцю. Серед іншого злодій вкрав сім ікон (дві намісні, ікону Серця Христового з святилища і 4 ікони з церковної лавки). Окрім того, розламано скриньку для пожертв на потреби бідних і звідти вкрадено гроші. Загалом збитки складають 4,5 тис. гривень.

«Престіл і Святі Тайни, слава Богові, залишилися недоторкані, але все інше було безладно перевернуто, розбито і потрощено, лампадне масло порозливане, немов би в храмі побував з десяток безбожних варварів» – так прокоментував побачене парох храму Петра і Павла м. Димитрів о. Іван Василенко.

Наслідки злочину о. Іван Василенко виявив зранку, коли прийшов на відправу ранішніх богослужінь. На місце пригоди настоятель храму викликав правоохоронні органи. У ході дослідження місця злочину працівники міліції зафіксували сліди зламу і виявили знаряддя, якими користувався крадій: пилка, сокира, лом, печатки і торбинка, у якій все це було. Чому злодій залишив свої знаряддя у храмі, не відомо. Правоохоронці зібрали необхідні відомості та порушили кримінальну справу. Особу злочинця поки що не встановлено.

Понад 6 годин довелося витратити о. Іванові Василенку, щоб довести до відносного порядку церкву. Священик називає це не просто пограбуванням, а святотатством, оскверненням храму, тому перед вечірнім богослужінням церковцю було наново освячено.

Інформацію та фото надав о. Іван Василенко, настоятель храму Петра і Павла у м. Димитрові Донецької обл.

Джерела:

Прес-секретаріат Донецько-Харківського екзархату

Мандрівники Христа Царя

Наперед хочу Вас запевнити, що злочинців судитиме лише Господь Бог, бо лівоохоронці їх навіть не шукатимуть, адже на переконання "православних" лівоохоронних органів вони вчинили богоугодноє дєло... на противагу ув'язненим "тризубівцям", які несуть загрозу совєтской власті і російсько-імперському режиму внутрішньої окупації України.

Катехит парафї Преображення Господнього р.Б. Леонід.