1Сл.1,6–10: «Ви стали зразком для всіх віруючих»
Кожен із нас у своєму житті шукає і прагне мати осіб, яких бачить
ідеалами, на яких рівняється. Люди завжди шукають когось, хто був би
для них зразком для наслідування. Можливо, нам не вдається жити
ідеальним християнським життям, але завжди очікуємо і сподіваємося, що
був би хтось, хто б так жив.
Ми живемо не лише для влаштування своїх взаємин із Богом, навіть
не лише для свого спасення, своєї святості, наше життя завжди є взірцем
для інших. Приклад ми подаємо завжди: усвідомлюємо це собі, чи ні.
Але питання у тому, який приклад подаємо іншим, чи є він гідний
християнина?
***
Лк.11,1-10: «Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять»
Коли Господь каже: «Просіть, і вам дасться», то не ставить ніякої умови. Лише нагадує: хто просить, то отримає.
Отож, коли ми просимо щось у Бога, маємо насамперед повірити, що в
Нього це можливо. Для Бога немає неможливих речей. Часто, коли просимо
щось у Господа, шукаємо для Нього «алібі» – чому Він не дає: бо я
недостойний, грішний, тому що маю терпіти, це мені таке покарання тощо.
Бог не потребує, щоб ми Його виправдовували, Господь потребує
нашої віри. Тому завжди, коли приступаємо до Небесного Отця з якимось
проханням, маємо запитати себе, чи ми самі віримо в здійснення того, про
що просимо.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар