Гл.6,11–18: «Мене ж не доведи, Боже, чимось хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа»
Коли дивитися на тогочасний світ, хрест – місце ганьби, місце
смерті злочинців, до яких був зарахований також Ісус Христос. Ніколи в
нашому житті ми не надаємо аж великої пошани місцю, де загинула наша
близька, рідна, важлива для нас людина. Це місце для нас – місце втрати,
смерті.
Хрест – це теж місце смерті. Але не тільки людської смерті, а й
перемоги життя над смертю. Це місце, де Ісус Христос обдаровує нас
життям вічним. Це місце смерті Ісуса Христа, і місце народження нас до
життя вічного.
Саме тому апостол каже, що він буде хвалитися хрестом як місцем, де він стає учасником Царства Небесного. Хай Господь дасть нам мудрість поцінувати хрест Господній як місце нашого освячення і спасення!
***
Лк.16,19-31: «Навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять»
У притчі про вбогого та багача бачимо, що Лазар, який на землі
перетерпів невигоди й труднощі, удостоюється радості у вічності, а
багач, який уже мав свою радість і своє щастя на землі, у вічності
отримує терпіння. Коли ж багач розуміє всю незворотність своєї ситуації і
просить можливості попередити своїх рідних, щоб інакше жили на землі,
то на це чує відповідь. «Навіть якби хто з мертвих воскрес – не
повірять».
Господь завжди промовляє до нас. У кожній ситуації нашого життя
Бог хоче щось нам сказати. Чи це хвороби, чи невдачі, чи якість труднощі
та непорозуміння – через них Бог промовляє до нас, на щось хоче
звернути увагу. Маємо чувати й бути уважними до всіх ситуацій і подій,
які з нами трапляються: що Бог прагне промовити всім цим?
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар