Святих мучеників Зиновія і Зиновії, сестри його
Тропар, глас 4: Мученики Твої, Господи,* у стражданнях своїх
прийняли вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость
Твою, вони мучителів подолали,* сокрушили і демонів зухвальства
безсильні.* Їх молитвами спаси душі наші.
Кондак, глас 8: Істини свідків і благочестя проповідників,*
двійцю достойно вшануймо богонатхненними піснями,* Зиновія разом з
мудрою Зиновією,* що разом жили й разом відійшли,* прийнявши мучеництва
вінець нетлінний.
Святий Зиновій і сестра його Зиновія були родом з міста Егеї, в
Киликії. їх батьки називалися Зинодот і Текля. Зиновій навчався
лікарського мистецтва, а сестра його жила на самоті. Брат із сестрою
спільно молилися до Бога, а Він наділив Зиновія силою в чудесний спосіб
оздоровляти хворих.
Коли Диоклетіян почав переслідувати християн,
то до Егеї він послав Лисія, одного з найлютіших катів. Мучитель
наказав поставити перед судом Зиновія, який тоді був уже єпископом
рідного міста, і сказав йому дуже коротко: або життя, якщо зречеться
Христа, або смерть. На це святий єпископ спокійно відповів: “Життя без
Христа життям не є, а смерть за святу віру – це початок найліпшого
життя. Роби, що хочеш, а я Христа буду славити і величати”.
Коли
святого прив’язали до дерева і стали припікати його свічками, тоді
прибігла його сестра Зиновія, стала перед Лисієм і сказала: “Я також
християнка і готова за Христа віддати свою душу”. Лисій почав лякати її
муками, намовляти до відступництва і спокушати всякими обіцянками, а
коли свята у відповідь на його облесні слова стала голосно прославляти
Господа Бога, велів передати її в руки катів. Святі брат і сестра
перетерпіли всі муки. їх палили на розпеченому ліжку, поливали гарячою
смолою, а під кінець мучеників стяли мечем. Тіла їх поховали два
священики, Кай і Єрмоген. Сталося це 290 року.
У той самий день
Преподобного Маркіяна, єпископа Сиракузького
Преподобний Маркіян був учнем апостола Петра, який і висвятив його на
священика, а потім поставив єпископом Сиракуз, у Сицилії. Святий
Маркіян прославився там численними чудами і навернув дуже багато поган
до Христової віри. За це жиди, які вже тоді були розкидані по всьому
світі, розлючені ревністю святого єпископа у справі навернення до віри
Христової, вбили його.
У той самий день
Святих мучеників Астерія, Клавдія, Неона і Неоніли
Святі Астерій, Клавдій і Неон були братами, а свята Неоніла їх
сестрою. На той час, коли вони постраждали, вона вже двадцять три роки
жила вдовою. Родом були вони з Егеї, в Киликії, і прийняли мученицьку
смерть перед святими Зиновієм і Зиновією, тобто 290 р., від того ж
самого мучителя – Лисія.
Коли всі вмовляння до відступництва
закінчилися невдачею, тоді мучитель наказав першим узяти на муки
Клавдія. Його жорстоко побили, під ногами розпалили вогонь і шматками
вирізали його тіло, а потім припікали свічками, шматували гаками, рани
натирали сіллю і черепками. Так само мучили і Астерія, а потім дійшла
черга до наймолодшого, Неона, його припікали вуглинами і били по всьому
тілі жилами і різками. Під кінець мучитель наказав усіх трьох розіп’яти
за містом.
Зразу ж після них постраждала Неоніла і ще одна
християнка, на ім’я Домнина, яку першою взяли на муки. Її сікли різками
по всьому тілі доти, доки свята мучениця не передала свою душу в руки
небесного Отця. А муки святої Неоніли своєю жорстокістю перебрали всяку
міру, їх опис є якнайвірогідніший, бо взятий із судових актів. Лисій
наказав мученицю повісити на дереві за волосся і бити по всьому тілі.
Потім велів поголити їй голову, а все тіло обложити гострим, колючим
терням, і бити доти, доки свята мучениця не померла. Тіло святої
мучитель велів кинути у воду.
У той самий день
Святих апостолів Терція, Марка, Юста й Артема
Святий Терцій був одним з сімдесяти учнів Христа. У Посланні до
римлян читаємо: “Вітаю вас у Господі я, Терцій, що написав цього листа”
(Рим. 16, 23). Як бачимо, апостол Павло диктував Терцію, а той
записував. Згідно з переданням, святий Терцій був другим єпископом
Іконії. Пам’ять його обходимо також 23 (10) листопада.
Святий
Марко, небіж святого Варнави, був єпископом в Аполониаді. Не слід
плутати його із св. Марком євангелистом. Про Марка апостол Павло згадує в
своїх посланнях: “Вітає вас Аристарх, товариш мій у неволі, і Марко,
небіж Варнави, – про нього маєте вказівки, – прийміть його, як до вас
прийде” (Кол. 4, 10).
На Йосифа, званого Варсава, або Юст, та на
Матія кинули жереб, хто з ним мав би зайняти місце Юди серед дванадцяти
апостолів. “І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище
Юст, і Матія” (Ді. 1, 23). Юст, згідно з переданням, був єпископом
Елевтерополя.
Артем був учнем апостола Павла. У Посланні до Тита
читаємо: “Коли пришлю до тебе Артема або Тихика, чимскоріше приходь до
мене в Нікопіль” (Тит. З, 12). Згідно з переданням, святий Артем був
єпископом в Листрі, в Ликаонії.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар