Святого мученика Нестора
Тропар, глас 3: Божественного хреста силу прийнявши від
великого Димитрія, Славний,* вийшов ти проти велетня, який не спасся
великою силою своєю,* але переможений тобою, упав.* Через це смерть
прийняв ти, Мученику,* і нині прийшов до засновника подвигів – Христа
Бога.* Молись за нас, Несторе, щоб ми отримали мир і велику милість.
Кондак, глас 2: Гідно постраждавши, безсмертну славу
унаслідував нині,* бо був ти старанним воїном Владики,* молитвами
Димитрія мученика.* З ним же, Несторе мудрий, молись неустанно за всіх
нас.
Нечестивий цар Максиміян, прозваний
Геркулій, приятель Диоклитіянів, прийшовши до міста Солуня і, вкинувши
святого Димитрія,антипата, через його Христове ісповідування у
темницю, вправлявся в іграх та гля-далищах і хвалився один борцем
своїм, на ім'я Лий,що був із вандальського народу, що ніхто не зможе
його здолати. Був же той Лий ніби другий Голіат, великий тілом більше
всіх людей,страшний на вигляд, звіроподібний і звіроноровний, голос же
його ніби голос лева рикливий, аж від самого його вигляду й голосу
тремтіли всі, що дивилися на нього. Міць же його була невимовна й
нездоланна сила, бо нечисті духи в ньому жили, і ніхто супроти них
постати не міг. І вже без числа людей хоробрих та міцних убив, і вельми
любив його цар за таку міць, бо як і сам був неситий на кров людську, то
такого й любив, котрий усю свою тілесну силу повернув на пролиття
людської крові. Оцьому поганому Лию учинив цар посеред міста на стовпах
помоста високого й великого[1], на якому мав боротьбу чинити, щоб усі
бачили. Під помостом же безліч списів та іншого гострого оружжя і заліз
поставлено гостряками догори, щоб Лий, коли кого поборов, то й скинув на
те гостре оружжя, на якому впалий, проткнувшись, помирав. І так Лий
боровся з людьми і кидав їх під помоста на списи і смерті їх віддавав.
Цар же з усією множністю своїх воїнів на те дивився з радістю і гордий
був зі свого борця. Дивився те видовище й солунський люд, серед якого
було багато вірних, і, бачачи, як проливається кров людська від
нелюдського того звіра, тяжко зітхав — багатьох-бо християн убив, їх-бо
примусом нечестиві на помоста тягли і примушували, щоб боролися з Лиєм.
Був у тому місті юнак один, на ім'я
Нестор, тілом сильний, лицем красний, мало зарослий волоссям на бороді,
знайомий святого великомученика Димитрія, від нього й вірі святій
навчився. Цей, побачивши, як неповинно вбиваються християни, розпалився
ревністю і захотів братися із тим Лиєм. Пішов-бо до святого Димитрія,
який сидів у темниці, повідав йому, що Лій багато християн у нинішній
день убив. "Помолися ж бо про мене, угодниче Божий, щоб через твої святі
молитви допоміг мені Бог, і піду боротися із тим супостатом, і переможу
його, і припиню наругу християнам". Святий же Димитрій учинив на чолі
та грудях його хресне знамення, благословив його й прорік, кажучи: "Лія
переможеш і за Христа мучений будеш!" Узяв-бо благословення святий
Нестор, пішов швидко на видовище і, скинувши одяг свій, перед усіма
велеголосно зголосив: "Хочу я з Лієм братися!" Цар же побачив таке юначе
дерзновення, здивувався, пожалів красу та юність його, та й каже до
нього: "Хіба не бачив ти, скількох Лій ліпших за тебе і сильніших
переміг? Ти ж, малий зростом і молодий на літа, дерзаєш піти супроти
такого, рівного якому не виявить підсоння!" Нестор же мовив: "Хоч малий я
є і немічний, однак велика є і непереможна сила Христа мого, на Нього і
сподіваюся, і в Його ім'я хочу зчепитися із тим велетнем". Цар же,
почувши ім'я Христове і пізнавши, що Нестор християнин є, розгнівався й
повелів відтак йому йти на по-моста, гадаючи, що те саме буде Несторові
від Лія, що сталося й іншим. І зійшов святий Нестор, наготований на
борительне місце. Лій же, граючи і скачучи, пішов на святого. Він же,
коли побачив Лія, який наближався, огородив себе хресним знаменням і
великим голосом вигукнув, кажучи: "Боже Димитровий, допоможи мені!" — і
тоді зчепився із супостатом, почавши боротися. Бог же, який укріпив
колись Давида на Голіата, укріпив і раба свого Нестора на поганого Лія
для посоромлення нечестивого царя, а вірним своїм на веселощі, бо малий
Нестор більший виявився своєю хоробрістю перед великим Лієм, його ж, як
птицю, схопив і скинув із того високого помосту на гостре списся, на яке
Лій упав, ніби великий дуб, зле викинувши окаянну свою душу, і загинула
пам'ять його із шумом, знищилися горда його сила й марнотне
Максиміянове величання від свого борця. Весь же люд солунський,
найбільше ж християни, побачивши несподівану ту й преславну перемогу,
гучним закричали голосом: "Великий Бог Димитрієвий!" Цар же, вставши, із
ганьбою відійшов у палати свої, сумуючи й тужачи вельми за улюбленим
своїм Лієм. Розгнівався ж вельми на святого Нестора, повелів схопити
його і дізнався, що Димитрій був винуватцем Лієвої смерті, бо він
Нестора на подвига укріпив, пророкувавши йому перемогу, тож повелів обох
убити. Димитрій-бо святий списами був заколений, а святого Нестора
усікли в голову, і тепер обидва від подвиго-положника Христа приймають
вінці перемоги в Царстві Небесному, чого й ми нехай сподобимося
молитвами святих страстотерпців.
Святої мучениці Капітоліни і рабині її Єратиїди
Свята Капітоліна походила з дуже багатого й знаменитого роду і
мешкала в Кесарії Кападокійській. Вона усе своє майно роздала убогим і
жила в молитві та добрих ділах. Усіх своїх слуг свята діва відпустила на
свободу, при ній залишилася лиш побожна Єратиїда, з якою вона жила, як з
рідною сестрою. За правління Диоклетіяна, гонителя християн, староста
Зиликентій поставив її перед судом. Коли свята Капітоліна визнала, що є
християнкою і стала прославляти Христа Спасителя, тоді мучитель наказав
стяти її мечем.
Смерть святої мучениці бачила Єратиїда і стала
вголос прославляти Господа. За це староста велів бити її спочатку
воловими жилами, а потім різками і припікати вогнем. Усі муки вона
терпіла із радістю і вголос величала свого Сотворителя. Тоді злякався
мучитель, щоб за її прикладом не пішли інші, як це зазвичай траплялося
під час мук християн, – і наказав убити святу Єратиїду мечем.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерела: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Парафія "Введення в храм Пресвятої Богородиці"
Немає коментарів:
Дописати коментар