Святих мучеників Сергія і Вакха
Тропар, глас 5: Окраса Христових страстотерпців, * і очі
Христової Церкви, * просвітіть очі душ наших, Сергіє многостраждальний і
Вакху преславний; * моліться до Господа, щоб уникнути нам темряви
гріховної, * і явитися причасниками світла невечірнього, * молитвами
вашими, святі.
Кондак, глас 2: Озброївши мужньо розум свій проти ворогів,
* всю оману їхню зруйнували ви, * перемогу з висоти прийнявши, мученики
всехвальні, однодумно взиваючи: * "Добре і гарно, з Богом перебувати".
Святі Сергій і Вакх були знамениті полководці і дворяни
імператора Максиміяна. Обоє походили з Риму. Хоч імператор їх дуже
любив, однак, коли довідався, що вони християни, не пожалів їх, а став
змушувати до того, щоб вони зреклися святої віри. Коли ж вони голосно
стали прославляти Христа Спасителя, тоді Максиміян наказав зняти з них
усі знаки їх почестей, одягнути в жіночі одежі і з ланцюгами на шиї
водити на сміх і сором по місті. Потім відіслав їх до Варвалисо над
Євфратом, де був відомий мучитель Антіох, який обом мученикам завдячував
високим становищем.
Той наказав їх кинути до в’язниці, а на
другий день, возсівши на судилищі, велів святого Вакха простягнути на
землі і бити так жорстоко, що серед тої муки, коли тіло було цілком
пошматовано, а кров з нього сплила, святий мученик передав свою душу в
руки небесного Отця. Вночі він у великому сяйві явився Сергієві й утішив
його тим, що і він удостоїться постраждати за Христа Спасителя.
Наступного
дня мучитель наказав одягнути на ноги святого Сергія чоботи, в яких
були набиті цвяхи, і вести за собою до Тетрапиргії, а звідти до Росафи,
міста в Сирії, що лежить над Євфратом. Там святого Сергія вбили мечем.
Пам’ять
святих мучеників перших століть була у великій пошані на Сході, в
Єгипті і на Заході. В часи Костянтина Великого мощі святого Вакха були
перенесені до Росафи і складені при мощах святого Сергія, а над їхнім
гробом збудовано величаву святиню. З усіх сторін прочани горнулися до їх
гробу, шукаючи допомоги й оздоровлення. Навіть погани з великою пошаною
ставилися до святих Сергія і Вакха, а місто Росафу перейменовано було в
Сергіополь. Коли перський цар Хозрой І у 544 р. взяв місто в облогу,
жителі готові були віддати все, що мали, аби лиш зберегти мощі святих, і
Хозрой змушений був відступити, бо на мурах міста побачив величезне
військо, на чолі якого було два мужі, одягнені у світлі одежі, верхи на
білих конях.
Імператор Юстиніян Великий пожертвував для церкви в
Сергіополі дорогоцінний хрест, а в Царгороді звів величавий храм на
честь святих мучеників. До цього храму із Сергіополя було перенесено
голови святих Сергія і Вакха.
Вони постраждали близько 295 р., за іншими джерелами – у 305 р.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар