Святого пророка Захарії та святої і праведної Єлисавети
Тропар, глас 4: Зодягнений в одежу священства,* за Законом
Божим приємні всепалення у святості приносив ти, премудрий Захаріє,* і
був ти світильником і споглядачем таїнственного,* носячи в собі явно
ознаки благодаті.* Був ти вбитий мечем у храмі Божому, Христовий
пророче.* З Предтечею молись, щоб спаслися душі наші.
Кондак, глас 3: Пророк і священик Вишнього Захарія, батько
Предтечі,* сьогодні звершує трапезу своєї пам’яті, годуючи вірних.*
Напоєм правди всіх напоїв, і заради нього умер,* як божественний
тайновидець Божої благодаті.
Святий пророк Захарія, син Варахії, був батьком святого Йоана
Предтечі. Жив він у Хевроні і був священиком. Коли прийшла його черга,
він пішов до Єрусалиму і там приносив жертву Богу. Його жінка називалася
Єлисавета, дочка Совії, рідної сестри святої Анни, матері Пресвятої
Богородиці. Отож свята Єлисавета була родичкою Діви Марії. Більшої
похвали, яку знаходимо про них у Святому Письмі, для святих Захарії і
Єлисавети, що провадили побожне життя, навіть бути не може: “Вони були
обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази
Господні бездоганно” (Лк. 1, 6). Подружжя було вже старе літами, однак
дітей не мало. І ось ангел Божий об’явив Захарії, що жінка його,
Єлисавета, народить сина, і дадуть йому ім’я Йоан.
Коли ж цей
самий архангел Гавриїл через шість місяців благовістив Пренепорочній
Діві Марії, що Господь вибрав Її на Матір Христа Спасителя, і коли
“Слово стало тілом, і оселилося між нами” (Йо. 1, 14), то Пречиста Діва
поспішила відвідати Єлисавету. Цю зустріч описав святий євангелист Лука:
“Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. І як почула
Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета
сповнилася Святим Духом і викликнула голосом сильним: «Благословенна Ти
між жінками й благословен плід лона Твого. І звідкіля мені це, що
прийшла до мене мати Господа мого?»” (Лк. 1, 40-43). А у відповідь на
привітання Пречиста Діва промовила цю пречудесну, ангельську молитву:
“Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм…” (див. Лк.
1, 46-55).
Після різдва святого Йоана і після Різдва Христа
Спасителя, коли Ірод наказав убивати немовлят, то він довідався, що у
Захарії і Єлисавети народився син, і послав вояків убити дитя, бо був
упевнений, що саме ця дитина є Месією, про прихід якого у світ говорили
йому три царі Сходу. Свята Єлисавета, довідавшись про той жорстокий
наказ, утекла з дитиною. Святому Захарії тоді випала черга служити в
Єрусалимському храмі. Коли він не міг сказати, де ховається Єлисавета з
дитиною, бо й сам того не знав, то, за наказом Ірода, його вбили і
залишили лежати між престолом і жертовником. Убивство святого Захарії не
обійшлося без співучасти фарисеїв, бо сам Христос Спаситель їх
звинувачує, що на них є кров святого Захарії, і погрожує їм страшною
карою пекельного вогню: “Ви деяких з них уб’єте й розіпнете, а деяких
бичуватимете в ваших синагогах і гонитимете з міста в місто, щоб таким
чином упала на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови
праведного Авеля до крови Захарії, сина Варахії, якого ви вбили між
святинею і жертовником” (Мт. 23, 34-35).
Про святу Єлисавету далі
нам вже розповідає не Святе Письмо, а передання. Коли Єлисавета з
маленьким Йоаном переховувалася від убивць, яких послав Ірод, то
побачила, що воїни Ірода наближаються і ось-ось її знайдуть. Свята
ховалася тоді за скелею, коли вона стала молитися, скеля відкрилася і
Єлисавета зайшла у глибоку печеру, де прожила сорок днів, а потім
померла. Божий ангел годував малого Йоана, доки він не підріс і не став
готуватися до свого великого посланництва.
__________
І.
Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька
Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо»,
2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар