ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 11 серпня 2016 р.

11.08.2016р. Б. / Святого мученика Каленика та Святої діви мучениці Серафими

Святого мученика Каленика

Тропар, глас 4: Мученик твій, Господи, Каленик, у своїм стражданні прийняв нетлінний вінок від тебе, Бога нашого; мавши бо твою силу, він переміг мучителів і подолав нікчемне зухвальство демонів; його молитвами спаси душі наші. 

Кондак, глас 2: Горішнє красне достойно нині унаслідував єси, Христовою бо любов’ю вельми запалившись, на вогонь, Калениче, мужньо пішов єси, Йому ж і нині предстоячи, не перестань молитись за всіх нас. 

Ім’я Каленик – означає “прекрасна перемога”. І справді, святий мученик здобув прекрасну перемогу над поганством і дав прекрасне свідчення Христової віри. Постраждав він у Ганграх Пафлагонійських. Родом був із Киликії, проповідував слово Боже і навертав поган. У галатському місті Анкирі його привели до мучителя Сакердона і він сміливо визнав перед ним Христа Спасителя. За це його жорстоко побили жилами, а потім залізом шматували живе тіло. Потім мучитель наказав натягти йому на ноги чоботи, з гострими цвяхами всередині, і перед кіньми гнати до Гангр, де святий мученик недавно навернув до Христової віри дуже багато поган. Мучитель хотів публічно покарати святого Каленика, щоб новонавернені налякалися і зреклися святої віри. Дорогою до міста воїни, що вели мученика, вмлівали від спраги, така була страшна спека. Святий Каленик помолився до Бога – і враз зі скелі потекло джерело холодної води. У Ганграх мучитель велів кинути святого мученика в вогненну піч. Так слуга Божий отримав вінець мученика. Однак тіло святого не згоріло і вірні його чесно поховали. Згідно з Часословом, святий Каленик помер 290 р. 

У той самий день
Святої діви мучениці Серафими

Це діялося в часи правління імператора Адріяна (117-138). У домі багатої і славної родом Савини перебувала діва з Антіохії Серафима, яка навернула Савину до Христової віри. Староста Вирил, довідавшись про це, наказав святу діву схопити й ув’язнити. На суді вона сміливо визнала, що сповідує Христа Спасителя і що жодні муки не змусять її зректися Христової віри. Тоді староста задумав диявольський вчинок: він велів двом поганським юнакам збезчестити дівицю. Та Господь Бог у чудесний спосіб урятував її. Щойно поганські юнаки з грішними намірами підійшли до Серафими, як тут же впали на землю, немов вражені громом, – їхні тіла їх не слухалися. І лиш тоді, коли свята діва, помолившись до Господа Бога, сказала: “В Ім’я Господа нашого Ісуса Христа, встаньте на ноги ваші”, – здоров’я повернулося до них. 

Однак це чудо жодною мірою не вплинуло на катів. Староста Вирил наказав припікати святу діву свічками, а потім бити її палицями, але через необережність катів і сам отримав такий сильний удар по голові, що через 3 дні осліп. Та перед цим він наказав святу Серафиму стяти мечем. Тіло мучениці чесно поховала Савина. 

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар