Рм.5,10–16: «Бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю Його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося Його життям»
Коли подивимось на наші взаємини з Богом, бачимо, які вони
нерівнозначні. З нашого боку – скільки ми чинимо гріхів, зраджуємо Бога,
відступаємо від Нього, а з Божого – Господь завжди вірний нам. Ісус
Христос помер за нас, коли ми ще були грішниками. Він дав нам свою любов
і спасення завдатком. Примирив нас з Отцем, коли ми були на боці гріха,
і так через свою смерть і воскресення зробив нас учасниками Життя
Вічного.
Щохвилини пам’ятаймо, що ми вже примирені з Богом через Його смерть і воскресення. Бог
любить нас, не зважаючи на наше життя і вчинки. Коли ми це усвідомимо,
що ми отримали від Господа і якою ціною, то не захочемо ніколи більше
чинити гріха.
* * *
Мт.8,23-27: «Рятуй, Господи, ми гинемо!»
Ці самі слова чи подібні до них є дуже часто в наших молитвах,
коли звертаємося до Бога. Бо часто і в нашому житті виникає якась
складна ситуація, трапляються падіння, помилка, невдача, гріх –
складаються непрості обставини, коли, здається, немає виходу. Ми
наче й маємо віру, адже ходимо до Божого храму, сповідаємося,
причащаємося, однак саме в цих складних обставинах бачимо, наскільки
наша віра, чи, радше, довіра до Бога, є слабкою. Часто забуваємо, що
Христос є з нами завжди. Навіть тоді, коли нам видається, що Він не знає
про ситуацію, в якій ми перебуваємо, як здавалося апостолом, коли Ісус
спав. Пам’ятаймо, що Ісус перебуває з нами повсякчасно. І
недаремно Він говорить, що жодна волосинка не впаде з голови без Божої
на це волі. Пам’ятаймо, що в будь-яких важких ситуаціях з нами завжди Бог!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар