Ді.25,13–19: «Первосвященики й старші юдейські зробили скаргу, домагаючись його засуду»
Дивно, здавалося б, Павло, який не мав ані впливу в середовищі,
не мав ані кадрів, ані структури, був такою великою загрозою для
первосвящеників, для старших юдейських. Чому ж вони так боялись його?
Якщо б первосвященики мали віру в Господа й довіру Нього, вони б не
злякалися, бо зрозуміли б, якщо Павло щось проповідує недобре, воно і
так мине.
Так і в нашому житті буває. Ми можемо боятись когось чи чогось,
бо забуваємо: Боже буде завжди тривати, воно незнищенне! Бачимо через
усю історію Церкви, як багато разів вона була переслідувана, знищена,
але знову воскресала. Чому? Бо люди боролися з Богом, а Бога неможливо
перемогти. Як людина не могла знищити Бога колись, коли розпинала
Його на хресті, так і людина не може знищити Господа тепер, який
перебуває у Церкві. Тому коли ми з Богом, ніколи не біймося!
* * *
Йо.16,23-33: «Чого б ви тільки попросили в Отця, Він дасть вам в моє ім’я»
Бачимо, що Христос не ставить нам жодної умови. Не каже, щоб ми
були гідні, досконалі чи маємо щось заслужити. Навіть не питає, чи ми
цього потребуємо чи не потребуємо.
Наш Господь заохочує просити й вірити, що для Бога це можливо.
Тому, коли приходимо до Бога з якимось проханням, мусимо найперше самі
себе запитати, чи ми віримо, що Бог може це зробити. Коли звертаємося до
Бога, спитаймо себе: чи ми довіряємо Богові, чи впевнені, що це можливо
для Нього. Бо ж каже Господь, що все, що попросимо, дасться.
Звичайно, як люблячий Батько, Він не хоче давати нам того, що для нас некорисне чи навіть шкідливе. Але Христос дає нам цю обітницю, аби ми впевнилися: у Бога немає неможливих речей і все можливе для того, хто з вірою просить.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар