П’ятниця 4-го тижня
Євангеліє
Йо. 8, 12–20: «Ані Мене не знаєте, ані Отця Мого»
Наші знання про Бога частіше обмежуються знанням молитов, правд віри,
Божих Заповідей, Євангелія, церковних традицій, обрядів, історії
Церкви. Кожен щось знає з того або і все перелічене, але, як кажуть
Святі Отці, знати про Бога і знати Бога – різні речі.
Пізнання Бога ми здобуваємо особисто, не через вивчення чогось. Через
нашу молитву: особисту, спільну, через Святі Тайни, через читання
Божественного Писання та інше. І це є дуже важливо, тому що лише знаючи
Бога особисто ми можемо це оповісти комусь іншому. Бо коли ми не знаємо
Бога з власного досвіду, то ніколи не можемо говорити про нього
правдиво.
Один з професорів філософії казав, що тепер дуже багато є докторів філософії, багато професорів філософії, але мало філософів. І так тепер ми: багато знаємо про Бога, але чи ми знаємо самого нашого Бога?
Апостол
Ді. 10, 44–11, 10: «Що Бог очистив, ти не погань»
Бог в одному реченні відкриває для нас усю Свою любов до нас, любов
Творця до Свого творіння. Він так полюбив нас, що очистив нас кров’ю
Свого Сина. Якби ми більше про це роздумували, то менше грішили б, бо
розуміли би, що вже не належимо самі собі.
Людському розумові непросто сприйняти цю істину, але для Бога кожна
особа є важлива, бо за кожного з нас Ісус віддав своє життя. Жоден гріх
не може занечистити людину, перекреслити цінності і важливості людини в
Божих очах, жодне зло не може перекреслити нам можливості до навернення.
Тому не зважаймо на те, яким було наше попереднє життя, каймося за
кожен гріх, щоб наше майбутнє було з Богом. Господь нас очистив до життя досконалого, праведного і святого, але чи цього ми прагнемо і хочемо.
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар