Коли
Церква є упокореною та бідною, тоді залишається вірною Христові, бо в
іншому випадку їй загрожує спокуса випромінювати «власне» світло,
замість того, щоб нести світові Боже. Такими думками Папа Франциск
поділився під час ранкової Святої Меси в каплиці ватиканської резиденції
«Дім святої Марти» у понеділок, 24 листопада 2014 р., коментуючи
євангельський уривок про бідну вдову, яка пожертвувала на храм дві
лепти.
У світлі події, що відбувалася перед очима Ісуса, коли убога вдова
пожертвувала до храмової скарбниці увесь свій прожиток, у той час, як
багачі вкладали великі суми зі свого надлишку, Святіший Отець вказав на
дві тенденції, постійно присутні в історії Церкви: Церква, спокушувана
марністю, та «убога Церква».
«Ця вдова не була кимось важливим, її ім’я не з’являлося на сторінках
газет, ніхто її не знав, вона не мала дипломів... Вона не випромінювала
власного світла. І це спонукає мене, – зауважив проповідник, –
розгледіти в цій жінці прообраз Церкви. Великою чеснотою Церкви повинно
бути не випромінювання власного світла, але сяяння світлом її
Нареченого. Саме тим світлом, яке походить від її Нареченого. І протягом
сторіч, коли Церква прагнула власного блиску, вона помилялася».
За словами Папи, всі служіння у Церкві призначені для того, щоб
отримувати світло, що походить від Христа, та просвічувати ним людство.
«Служіння, позбавлене цього світла, – додав він, – не є добрим: воно
спричиняється до того, що Церква багатіє, стає могутньою чи починає
шукати впливу, і помиляється шляхом, як це неодноразово трапилося в
історії і трапляється у нашому житті, коли ми хочемо мати інше світло,
яке не є Господнім».
Натомість, як зауважив Святіший Отець, коли Церква «залишається
вірною надії та своєму Нареченому», то радіє отриманим від Нього
світлом. «Коли Церква є смиренною, – підсумував проповідник, – коли є
убогою, навіть визнаючи свої немочі, які кожен з нас має, тоді вона
залишається вірною».
Немає коментарів:
Дописати коментар