22-га Неділя Лк. 16, 19–31
«Навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять»
У притчі про вбогого і багача бачимо, що Лазар, який на землі
перетерпів невигоди та труднощі, удостоюється радості у Вічності, а
багач, який вже здобув свою радість і своє щастя на землі, у Вічності
отримує терпіння. Але коли багач розуміє всю незворотність своєї
ситуації і просить можливості попередити своїх рідних, щоб інакше жили
на землі, то на це чує відповідь: «Навіть якби хто з мертвих воскрес –
не повірять».
Бог завжди промовляє до нас. В кожній ситуація нашого життя Бог хоче
щось нам сказати. Чи це хвороби, чи невдачі, чи якість труднощі та
непорозуміння – через них Бог до нас промовляє, на щось хоче звернути
увагу. Тому маємо чувати і бути уважними до всіх ситуацій і подій які з нами відбуваються – що Бог нам прагне промовити цим?
А Бог, який є Любов’ю, завжди має що нам сказати!
Апостол
Гл. 6, 11–18
«Нічим не хвалюся, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа»
Коли дивитися на тогочасний світ, хрест – місце ганьби, місце смерті
злочинців, до яких був зарахований також Христос. Ніколи у нашому житті
ми не надаємо пошани місцю, де загинула наша близька, рідна, важлива для
нас людина. Це місце є для нас місцем втрати, смерті.
Хрест – це теж місце смерті. Але не просто людської смерті, але
перемоги життя над смертю. Це місце де Христос обдаровує нас життям
вічним. Це місце смерті Христа, і місце народження нас до життя вічного,
місце входу в цю вічність, місце прилучення до Господа.
Саме тому апостол каже, що він буде хвалитися хрестом, як місцем де він стає учасником Царства Небесного. Хай Господь дасть нам мудрість поцінувати хрест Господній як місце нашого свячення і спасіння!
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар