ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 23 серпня 2014 р.

23.08.2014р. Б. / План твоєї святості

Хосемарія Ескріва
Як під час подорожей та паломництв у нас є карта й план дороги, завдяки яким ми можемо дістатися до мети, так і в духовному житті має існувати дороговказ на шляху до святості. Таким «планом» святості ділиться святий Хосемарія Ескріва.
 
Ось три опори, що підтримують храм святості заради Христа Господа: свята безсоромність, свята непоступливість і святий примус. 

Свята безсоромність
 
Одна справа – свята безсоромність, інша – нахабство. 

Свята безсоромність властива духовному дитинству. Дитину ніщо не турбує. Вона відкрита всьому світу в усіх своїх слабкостях – і це її не страшить. 

Безсоромність, натхнена Богом, дає нам змогу легко пройти дорогами хвали й огуди, захоплення і глузування, честі та осуду, здоров’я і хвороби, багатства й бідності.

Свята непоступливість
 
Людина начебто порядна, але поступлива, рано чи пізно віддасть Ісуса на смерть. Людина, що йде на поступки в питаннях честі або віри, не має ні честі, ні віри. Де тріумфує така поступливість – там немає істини. 

Один Божий чоловік, загартований у боротьбі, розмірковував так: «Чому я непоступливий? Бо впевнений в істинності моїх переконань! А ви ось поступливі… Чи не здається вам, що двічі по два – це три з половиною? Невже ні? І ви не зробите поступки в такій дрібниці? Навіть по дружбі?.. 

Ось бачите? Ви стали непоступливі – зовсім як я. Це тому, що вперше у житті ви впевнені у своїй правоті». 

Святий примус
 
Якщо хтось намагається накласти на себе руки, ми робимо все можливе, щоб урятувати його земне життя. Якщо треба, діємо силою, не зупиняючись перед примусом. І всі нам аплодують, і всі нас за це хвалять. То невже ми не наважимося на примус, – на святий примус, – щоб урятувати життя багатьох людей, які найдурнішим чином убивають свою душу? 

Бог і дерзання! Дерзання – не безумство. Дерзновенний – не зухвалий. 

Ти зазнав невдачі? 
 
Такого з нами ніколи не трапляється! Адже ти поклав усю надію на Бога й по-людськи зробив усе, що міг… Значить, зараз, – саме зараз і саме в цій справі, – твій успіх у невдачі. Подякуй Господу – і знову до праці! 

Це не поразка – ти набув досвіду. Уперед! 

Sine me nihil potestis facere! – «Без Мене не можете робити нічого!» Ось воно, нове світло для очей моїх – вічне світло Євангелія. Я роблю дурощі? Недивно. Треба ввести Ісуса в усі свої починання – ось коли не буде дурощів у моїх… ні, у наших із Тобою справах! 

"Католицький Вісник", № 12/ 2014

Джерело:   КРЕДО

Немає коментарів:

Дописати коментар