ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 2 квітня 2014 р.

02.04.2014р. Б. / Папа Франциск про шкідливість духовного лінивства та формального християнства

Перемагати духовне лінивство, не зупиняючись на формальних речах закликав вірних Папа Франциск, коментуючи під час ранкової проповіді у вівторок, 1 квітня 2014 р., євангельський уривок, в якому розповідається про зцілення паралітика, який 38 років очікував зцілення.

Як розповідає святий євангелист Іван, один паралітик лежав біля Силоамської купелі в Єрусалимі, до якої час-від-часу сходив ангел і порушував води, і той, хто перший занурювався, отримував зцілення. Згаданий чоловік скаржився, що не мав нікого, хто би вкинув його до води, і тому інші його випереджували. Коли ж надійшов Ісус, то наказав йому підвестися та йти. Так сталося, але чудо викликало нарікання фарисеїв, адже того дня була субота.

За словами Святішого Отця, в цій розповіді знаходимо опис двох важких духовних недуг, над якими «варто призадуматися». Перша з них – це покірлива примиреність паралітика з долею, який розчарований та нарікає. «Маю на увазі, – сказав проповідник, – багатьох християн, багатьох католиків, яким бракує ентузіазму, які розчаровані». Такі люди визнають, що вірять, що ходять на Службу Божу кожної неділі, але життя, мовляв, є таким, яким є, і не варто занадто втручатись у справи віри. Мовляв, мені вистачить, що я вірую, щоб бути спасенним, але не відчуваю потреби вияляти її іншим. Краще нічого такого не робити, не ризикувати, а то можна наразитися на критику…

«Це хвороба лінивства, християнської байдужості. Таке наставлення паралізує апостольську ревність, вчиняє християн застоялими, спокійними, але не в доброму значенні цього слова: вони не дбають про те, щоб виходити для звіщення Євангелія», – відзначив Папа, наголошуючи, що такі християни «є сумними, негативними», тому що лінивство породжує смуток. Такі християни, «позбавлені апостольської ревності», не приносять користі Церкви, але таких християн-егоїстів є чимало.

Але в згаданому уривкові з Євангелії знаходимо і інший гріх, коли бачимо критику Ісусового вчинку, за те що Він вчинив чудо у суботу. Це є гріх формалізму, коли «християни не залишають місця для Божої благодаті», залишаючись формальними, дбаючи лише про зовнішні атрибути. «Так не можна!» – це слова, які вони найчастіше вживають.

Протилежністю цим двом наставленням є поведінка Ісуса, який наблизився до паралітика, запитуючи: «Чи хочеш оздоровитися?» – та зціляє його. А коли пізніше знову його зустрів, каже йому: «Більше не гріши». Саме так, за словами Папи, повинні поводитися християни. З апостольською ревністю наближатися до зранених людей, з братерським словом пропонуючи Божу благодать, яка приносить зцілення, а також перестерігати від гріха.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va


Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар