«Похилий віком між похилими віком, – веде далі о. Ломбарді, – Бенедикт
XVI зі спонтанністю звертався до своїх ровесників, кажучи, що “добре
знає труднощі, проблеми та обмеження цього віку”. Хоч на відміну від
свого попередника Папи Івана Павла ІІ він не переживає становище хворої
літньої людини, такого, що зазнає значних перешкод, то як справді
похилий віком він пояснює особливу цінність цього періоду життя, як
спокійне та терпеливе прийняття обмежень, пов’язаних зі старістю, знаючи
про те, що Бог нас любить, та як ділення з іншими “мудрістю життя”, що
означає “бути немовби відкритою книгою, в якій молоді покоління можуть
знайти цінні вказівки для свого життєвого шляху”.
Отож, мова не йде про те, щоб намагатися штучно заповнювати час
старості різними справами, але передавати мудрість серця, яка вміє
відрізняти суттєве від другорядного, тривале від проминаючого. Природно,
що це не є плодом імпровізації, тому що старість, особливо, коли з нею
пов’язані справжні страждання, є, свого роду, моментом істини, коли, як
писав Романо Ґвардіні, “випадкове поступається місцем абсолютному”.
Очікування можна заповнити молитвою в якнайширші горизонти: Папа
заохочує похилих віком молитися за бідних, за мир, за припинення
насильства, за Церкву, за нього самого... І це – могутня молитва, бо
старша людина, яка вірить і надіється, знає, що перебуває дедалі ближче
Господа та святих, є з ними в тісніших стосунках, адже дедалі більше
проглядається межа переходу.
Ми дуже потребуємо таких похилих віком та знаємо, що вони є величезним
багатством. Ось чому ми повинні з любов’ю тримати їх біля себе, щоб усі
ми могли з глибоким переконанням повторити разом з Папою: Як це
прекрасно бути похилим віком!»
Джерела: Радіо Ватикан
Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар