80-річна німкеня Габріела Кепп видала книгу "Чому у мене не було сексу", в якій без прикрас розповіла про звірства Радянської Армії у Берліні, повідомляє ТСН
У Німеччині видано першу книгу, присвячену сексуальному насильству, яке здійснювали військовослужбовці Радянської Армії в окупованому під час Другої світової війни Берліні.
Автор книги, 80-річна Габріела Кепп, порушила багатолітнє табу на публікацію подібної інформації і не побоялася поставити на обкладинці книги, яка називається "Чому у мене не було сексу", своє справжнє ім'я.
Габріела Кепп розповідає, що вона досі бачить уві сні ці жахи, і більше ніколи в житті не вступала в сексуальний зв'язок з чоловіками. За її словами, фраза "Фрау, ком" ("Жінка, пройдіть"), яку казали радянські солдати, була дуже страшна для німкень того часу. Епідемія масового насильства поширилася настільки широко, що Ватикан висловив готовність дозволити аборти деяким з жертв.
Раніше цій темі була присвячена лише одна книга, "Жінка в Берліні", автор якої вирішила залишитися невідомою.
В інтерв'ю німецьким ЗМІ Габріела Кепп підкреслила, що вона вважала себе зобов'язаною розповісти про звірства Радянської Армії від імені всіх жертв, тому що "окрім неї, це зробити вже нікому ". У період, про який йдеться, дівчині було всього 15 років.
За даними експертів, в середньому кожна з жертв, вік яких варіювався від 9 до 90 років, була зґвалтована 12 разів - в 1945 році в Берліні перебували близько 5 млн радянських солдатів. Для багатьох жінок у віці від 80-ти до 90 років цей акт насильства виявився смертельним.
Фройлен Кепп була зґвалтована чотири раз протягом однієї доби. Вона досі пам'ятає літню жінку, яка видала її радянським солдатам. "А де маленька Габі?" - запитувала та, витягуючи дівчинку з-під столу, де вона ховалася.
Відзначимо, що російська влада продовжує заперечувати факт масового насильства, здійсненого радянськими військовослужбовцями щодо німецьких жінок.
п.с. Ці та інші звірства солдатів Червоної Армії до сьогоднішнього дня залишаються до кінця не висвітленими. Моральна вина за такий стан речей лягає не тільки на РФ, як спадкоємицю СРСР, але й також тяжить на РПЦ, яка жодним словом ніколи не згадала про невинні жертви радянських "визволителів".
Джерело:
"...Моральна вина за такий стан речей лягає не тільки на РФ, як спадкоємицю СРСР, але й також тяжить на РПЦ, яка жодним словом ніколи не згадала про невинні жертви радянських "визволителів..."
Адже всі християни знають, що гріх - на гріх мовчати і гріх - за гріх не карати, бо в протилежному випадку вони беруть на себе відповідальність, як співучасники того зла.
Якось мій дід, який воював в радянській окупаційній армії під час ІІ-ї Світової Війни (від липня 1941 по травень 1945) розповів нам, своїм онукам, один епізод, який глибоко закарбувався у моїй пам'яті, тоді (1973) ще підлітка. Якось навесні 1945 року в Австрії, неподалік від Вени, мій дід, молодший сержант, разом з іншими простими солдатами Червоної Армії, одержав незвичайний наказ приховати наслідки злочину червоних офіцерів, які всю ніч, влаштувавши п'яну оргію, насилували близько 40 місцевих жінок різного віку... Їм дали наказ завантажити тих напівпритомних жінок до товарного вагону, облити бензином і спалити... Наказ було виконано. Сам дід після того випадку потрапив до штраф-бату, але не за провину, а доброхіть і саме тому, щоб залити власну совість спиртом, якого там ніколи не бракувало... Загалом, окрім того та ще кількох випадків, дід дуже не любив розповідати про свої геройські подвиги і, на наші численні питання більше відмовчувався. Та коли ми підлітками обсаджували, єдиний на той час у всьому селі телевізор, щоб подивитися чергову серію фільму "Чотири танкіста і пес", то дід роздратовано казав: "Діти не захоплюйтеся тією казочкою, бо то все брехня, а правда настільки жахлива, що краще вам її і не знати!" Пізніше я зрозумів, що дід приховував від нас правду не випадково, бо знав і боявся за нас через КГБ, яке у свою чергу, мало завданням закопати правду в могилу і, якщо потрібно, то навіть разом з тим джерелом.
Немає коментарів:
Дописати коментар