Сьогодні, 24 березня, о 5.15, на 69 році життя, після тривалої важкої хвороби відійшов у вічність Владика Юліян (Ґбур), титулярний єпископ Стрийської єпархії, перший Єпарх цієї єпархії.
Владика Юліян народився 4 грудня 1942 року у с. Брижава біля Перемишля. У 1947 році під час операції «Вісла» переселений з батьками на північ Польщі.
Середню освіту здобув у Місійній семінарії в Нисі. Філософію і богословія студіював у Вищій духовній семінарії монашого чину. Рукопокладений на священика 21 червня 1970 року. Душпастирював для греко-католиків у Кракові, Гурово-Ілавецькому та Острому Барді (Польща). У 1982-1991 роках виконував обов’язки декана Ольштинського деканату. Декретом Примаса Польщі Стефана кардинала Вишинського від 11 червня 1983 року призначений візитатором для греко-католиків у Польщі та консультантом Примаса у справах управління Українською Греко-Католицькою Церквою. З 26 квітня 1991 року – протосинкел Перемишльської єпархії.
30 березня 1994 року призначений Єпископом-помічником Львівської архиєпархії. Хіротонія відбулася 7 липня 1994 року у Львові. У 1996-2001 роках – Секретар Синоду Єпископів УГКЦ. Від 18 листопада 2000 року – Єпархіальний єпископ Стрийської єпархії. Був головою Митрополичої комісії УГКЦ у справах соціальної комунікації.
Під час Синоду у 2001 році склав обов’язки Секретаря Синоду Єпископів УГКЦ.
20 січня 2010 року, згідно з кан. 233, § 1 ККСЦ, повідомлено, що Папа Венедикт XVI у зв’язку зі станом здоров’я відкликав Владику Юліана від виконання уряду Єпарха Стрийської єпархії, зберігаючи за ним тільки титул Єпарха Стрийської єпархії.
Сьогодні, під час роботи Виборчого Синоду, всі його учасники спільно помолилися за упокій душі свого співбрата у єпископському служінні. Похорон, у якому візьмуть участь члени Синоду Єпископів УГКЦ, відбудеться у суботу, 26 березня, у Стрию (початок о 9.00).
Блаженніший Любомир висловив співчуття вірним Стрийської єпархії
Блаженніший Любомир (Гузар) висловив співчуття духовенству, монашеству та мирянам Стрийської єпархії з приводу смерті Владики Юліана (Ґбура). У листі йдеться: «Сьогодні милостивий Господь покликав до себе свого вірного слугу Владику Юліана (Ґбура). Така подія звичайно викликає два види почуттів. Перше почуття − це біль втрати. Так ми сприймаємо майже кожну смерть.
Тому бажаю висловити своє щире співчуття Вам, Преосвященний Владико, духовенству, монашеству та мирянам Стрийської єпархії. Скеровую свої співчуття також і до наших єпископів, з якими покійний співпрацював особливо тісно як Секретар Священного Синоду. Рівно ж співчуваю вірним Львівської архиєпархії, яким на початку свого перебування в Україні покійний служив як Єпископ-помічник. Звісно, висловлюю сердечне співчуття рідні покійного, яка проживає в Польщі. Дякуємо вам, що попри нелегкі обставини ви дали на служіння Богові людину, яка щиро любила свою церковну традицію та своє батьківське походження.
Як вже було згадано, у такі хвилини у нас з’являється ще одне почуття. Зазвичай ми оплакуємо померлих, і це природно для нашої людської природи. Однак наша скорбота має бути дуже короткою, бо свята віра вчить нас, що смерть − це не кінець, а тільки перерва у нашому спілкуванні, перехід до щасливої вічності з Богом. Тому, хоч це і дивно звучить, ми повинні радіти, коли хтось із наших близьких осягнув мету свого життя.
Дозвольте навести тут один спогад. Коли відбувалося введення покійного Владики Юліана на престол Стрийської єпархії, у своєму зверненні до численно зібраного народу він мовив: «Найважливіше для мене − сказати вам, що всіх вас люблю». У цьому, на мою думку, був секрет його душпастирського служіння і тих успіхів, яких йому вдалося досягнути, і сили в терпіннях, що їх йому довелося переносити.
Дорогі у Христі! Поручаймо Божій милості спільно у молитвах світлої пам’яті Владику Юліана (Ґбура), випрошуючи для нього вічної нагороди.
Вічна пам’ять покійному Владиці Юліанові!»
Джерело:
Департамент інформації УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар