ВО "ТРИЗУБ" ІМ. С.БАНДЕРИ ВІТАЄ ВСІХ УКРАЇНЦІВ СВІТУ З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ПРОВІДНИКА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ СТЕПАНА БАНДЕРИ!
01.01.2011р.Б. / Офіційна заява «Тризуба»
У зв’язку з підривом ідола Сталіна у Запоріжжі 31 грудня 2010року Всеукраїнська організація «Тризуб» імені Степана Бандери офіційно заявляє про свою непричетність до вищезгаданої акції.
У Запоріжжі «обезголовлено» КАТА українського народу та міжнародного терориста Іосіфа Джугашвілі-Сталіна.
(Інтерв`ю з Дмитром Ярошем)
Друже Дмитре, як Ви можете прокоментувати резонансну національно-захисну акцію „Тризуба” по знищенню так званого пам’ятника Сталіна у Запоріжжі?
Внутрішньо-окупаційний режим Януковича з моменту захоплення влади в Україні проводить послідовну антиукраїнську політику на догоду імперській Москві та транснаціональним корпораціям.
Встановлення ідола Сталіна у Запоріжжі в травні 2010 року стало одним із багатьох кроків правлячої банди по реалізації їхнього головного гасла „Україна без українців”. Жирні комуністичні „свині”, прислуговуючи своїм господарям - „регіоналам”, давно забувши про свої сатанинські „світломайбутні ідеали”, вирішили вкотре плюнути в душу українцям - поставити свого божка в козацькому Запоріжжі. Але цей комуністичний шабаш викликав неабиякий спротив в головах і серцях українців по всій державі та за її межами. Тому акція по знищенню комуно-поганського капища була логічною і для націоналістичного „Тризуба” закономірною.
За допомогою Божою хлопці добре спланували свої дії та швидко і якісно реалізували задумане - честь української нації в конкретній ситуації захищено. І це найголовніший результат цієї акції.
А чому „тризубівці” провели її саме зараз , а не раніше чи пізніше?
Наскільки мені відомо, цю акцію українські націоналісти присвятили 102-му Дню народження Провідника української нації Степану Бандері, який ми будемо відзначати 1 січня нового року.
Пам’ятник Лєніна у Києві група патріотів на чолі з Миколою Коханівським пошкодила під ранок. В основному декомунізація відбувається вночі. Цього ж разу, „тризубівці” провели акцію, як передають інформаційні агенції, між 16 і 17 годинами дня. Чому хлопці так ризикували, їх же могли затримати?
На все воля Божа. Думаю, що невідомі мені побратими, готуючи свою акцію, хотіли показати ворогам України, що на своїй землі бандерівці діють у будь-який час доби і на будь-якому терені.
Не здивуюсь, якщо наступні різнопланові акції будуть проводитися в українському Криму, або на українській Луганщині, можливо, й на українській Кубані. Українець, не зважаючи на бажання чи небажання ворогів, буде господарем кожного клаптику української землі, чи вона входить в склад існуючої держави Україна, чи відірвана окупантом і тимчасово не перебуває у її складі…
А чи не боїтеся Ви, що комуністи відновлять Сталіна?
Це вже не має жодного значення. Звичайно, використовуючи владні важелі та „ланцюгових псів” окупаційного режиму, можна наставити цих кам’яних чи бронзових бовдурів по всій Україні, але нічого окрім національного спротиву це не викличе. Так само й зі Сталіним у Запоріжжі. Швидше за все комуняки поскубуть своїх спонсорів, прироблять башку ідолу назад, обставлять його манкуртами у формі тощо. Але це - свідчення агонії здихаючої комуноїдної ідеології та занепаду їх структур, і нічого іншого.
Ця акція була символічною і підтвердженням цьому став той розголос, який вона набула. Важливим було у цій конкретній ситуації показати, що українська молодь не буде миритися з символами московсько-більшовицької окупації України на своїй землі. І хлопці це продемонстрували…
А чи буде „Тризуб” проводити аналогічні акції і надалі?
Це питання не до мене. Я вже більше двох місяців не командую Організацією, тому Вам його треба ставити тим людям, хто сьогодні здійснює керівництво „Тризубом”, в першу чергу моєму наступнику підполковнику Андрію Стемпіцькому.
Що ж стосується особисто мене, то я, як український націоналіст, цілком схвалюю проведену національно-захисну дію та бажаю членам бандерівського „Тризуба” і надалі з честю виконувати ті завдання, які ставить час перед українським націоналістичним рухом.
Головне пам’ятати, що не тільки ліквідація тоталітарних символів є в арсеналі націоналістів… Адже ворог наступає по всіх фронтах, і відсіч йому треба давати скрізь, на кожній ділянці національно-визвольної боротьби, виходячи з доцільності та відповідних можливостей. Кожна національно-захисна, пропагандивна, виховна, просвітянська, політична акція тощо має бути сходинкою до Національної революції та здобуття державності української нації.
Ви згадали про те, що вже не керуєте „Тризубом”. Чим була зумовлена зміна керівництва Організацією і як Ви оцінюєте діяльність нового Проводу?
У першу чергу таких кадрових змін потребувала націоналістична діяльність „Тризуба”. Я рекомендував Організації друга Андрія Стемпіцького на посаду Головного командира, тому що ця кандидатура є найбільш підготовленою для такої діяльності. Вважаю, що вже перші місяці його командування довели абсолютну правильність мого вибору – „Тризуб” діє і розвивається у вірному напрямку. Переконаний, що так буде і надалі…
А які, друже Дмитре, життєві плани у Вас?
Вже 23-ій рік мої життєві плани нерозривно пов’язані з боротьбою за державність моєї нації. Так буде і надалі. Зараз найголовнішим своїм завданням бачу координацію дій різних груп націоналістів, які працюють над створенням і розвитком якісно нових структурних підрозділів майбутнього об’єднаного і всеохопного націоналістичного руху.
Ми багато часу присвятили послідовній об’єднавчій дії в націоналістичному середовищі, але зрозуміли одне – об’єднати те, що не об’єднується неможливо. Адже структури, що називають себе націоналістичними мають різне, часто діаметрально-протилежне бачення ситуації в Україні, різні ідеологічні підходи, концептуальні, політичні тощо.
На мій же погляд, єдиною послідовною націоналістичною силою з чіткою ідейною та ідеологічною базою, метою, завданнями, концепцією боротьби, програмою українського державотворення є тільки революційна і дієва ВО „Тризуб” ім. С.Бандери.
Але для існування повноцінного націоналістичного руху цього замало. „Тризуб” ніколи не ставив собі за ціль бути всім для всіх. Він був, є і буде вузько-функціональним. І саме тому сьогодні вже створені та діють декілька всеукраїнських ініціативних груп, які займаються розбудовою якісно нового громадсько-політичного сектору націоналістичного руху, жіночого сектору, ідеологічного, міжнародного та декількох секторів забезпечення національно-визвольної діяльності.
Переконаний, що у складних умовах внутрішньої окупації України реальна революційна боротьба, а не угодовський партійний імпрезіонізм (В.Іванишин), викують ті кадри, які будуть здатні підготувати та провести Національну революцію, наслідком якої буде здобуття Української Національної Держави.
Творення Українського Націоналістичного Союзу, як координуючого центру для українських націоналістів і прообразу об’єднаного націоналістичного руху – зараз для мене і моїх побратимів – завдання номер один.
Друже Дмитре, а чи дасть режим Януковича реалізувати націоналістичні плани?
А хто їх питати буде? Ми не визнаємо Януковича Президентом України, відповідно вважаємо всі гілки влади – законодавчу, виконавчу і судову – нелегітимними. Янукович провів державний переворот, узурпував всю повноту влади в державі, проводить політичні репресії та антинародну і антинаціональну політику.
Якщо репресії та переслідування будуть посилюватися (а вони будуть посилюватися, бо інакше ці московські ставленики не втримаються при владі і декількох місяців) українські націоналісти мають згадати досвід своїх попередників з ОУН-УПА і повести боротьбу всіма доступними методами і засобами в умовах підпілля. Так, це далеко не просто, але реально і доволі ефективно. Врешті, як казав полковник Василь Іванишин: „Якщо Бог створив бандерівців, то він за них і подбає”.
Націоналісти не будуть жити в резервації та виконувати роль баранів, яких ведуть на заріз. Спротив буде наростати на всіх ділянках суспільно-політичного життя і, врешті-решт, виллється в якісні революційні зміни в державі.
Як на мене, то більш небезпечним фактором в національно-визвольній боротьбі, є не ворожі чинники, а „наше” партійне середовище, яке заради своїх вузько-партійних інтересів йде на угодовські домовленості з відвертим ворогом, бавиться в „опозиційність”, випускає революційну „пару” народу через безідейні „вибори без вибору” (В.Іванишин). Ось подолати цю заразу, що роз’єднує українців – буде великою перемогою українського націоналізму.
Але зараз я не хочу заглиблюватися в це питання, адже ми всі стаємо на порозі Нового року та Різдва Христового і говорити про погане просто не хочеться.
Я хочу привітати всіх своїх побратимів по боротьбі за УССД, незалежно від організаційної приналежності, з наступаючими святами, та побажати всім впевненості у Перемозі Божої Правди та нашої святої Ідеї. Хай 2011 рік буде роком національного підйому, хай вороги України гинуть як роса на сонці, а український лицарський дух вед нас до нових звершень в ім’я Бога, України, Свободи! Хай новонароджений Ісус підніме наш народ з колін та допоможе нам здолати свої внутрішні слабкості та ворожу силу!
Слава Україні!
Христос рождається!
Розмовляла Марічка Зарубінська
БАНДЕРІВЕЦЬПереглянути відеозапис:
Немає коментарів:
Дописати коментар