Преподобного Теодора Трихини
Тропар святому, глас 8: Потоками сліз твоїх Ти неродючу
пустиню управив, * і з глибини зітханнями Ти в трудах приніс стократні
плоди, * і був Ти світильником вселенної, сіяючи чудесами, Теодоре, отче
наш. * Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Кондак Теодора, глас 4: Прославився ти предивним життям,
отче мудрий Теодоре,* промінявши царські скарбниці, що на землі, на
лахміття волосяниці.* Тому й небесний одяг отримав Ти.* Завжди за нас
молися, Преподобний.
Святий був сином багатого вельможі в Царгороді. Однак він покинув
і багатство, і почесті, і розкоші, пішов у пустелю і там став
умертвляти своє тіло. День і ніч молився Богу, йому не вадила літня
спека, його не лякали ні мороз, ні дощ, ні холодний вітер, що пронизував
його тіло аж до костей. Ходив він у волосяниці, і тому звали його
“Трихина” – той, хто носить волосяницю, а згодом так само назвали й
пустелю, в якій він жив. Бог пам’ятав про свого слугу і дав йому владу
проганяти бісів, оздоровляти хворих і творити інші чуда. А коли помер, з
його святих мощей стало витікати благовонне миро, цілительне для всіх,
хто призивав його ім’я і просив допомоги.У той самий день
Преподобного Анастасія Синаїта
Церква почитає двох святих Синаїтів: святого Анастасія, патріярха
Антіохійського, і святого Анастасія, монаха Синаїтського. Святий
Анастасій, патріярх Антіохії, був монахом Синайської гори. Вступивши на
патріярший престол, став ревно боронити святу віру. Коли імператор
Юстиніян схилився на бік єретиків, святий Анастасій разом зі святим
Євтихієм, патріярхом Царгорода, виступили проти нього. Євтихія було
засуджено на вигнання; те саме чекало і Анастасія, однак імператор
раптово помер, встигнувши покаятися у своїх гріхах. Та за імператора
Юстина II святого патріярха (571 р.) також було засуджено на вигнання,
де пробув 23 роки і щойно за імператора Маврикія, 595 р., повернувся до
Антіохії. Патріярха Анастасія дуже поважав папа Григорій Великий, який
часто писав до нього листи, а святий Анастасій переклав грецькою мовою
книгу папи Григорія, звану “Правило пастирське”. Помер у великій
святості близько 599 р.
Другий святий Анастасій Синаїт уже з дитинства служив Господу
Богу і посвятився монашому життю. Він побачив і віддав шану святим
місцям у Єрусалимі, а потім вступив у монастир на горі Синай, де
ігуменом був преподобний Йоан Ліствичник. Слуга Божий Анастасій
відзначався великою святістю, невдовзі він став священиком, а згодом
ігуменом свого монастиря. У той час виникла нова єресь акефалів, тобто
безголовників, які не визнавали рішень Вселенського собору у Халкедоні
(451 р.), і, відірвавшись від своїх патріярхів, таки насправді
залишилися без голови. Святий Анастасій був рішучим поборником цієї
єресі, він написав проти неї багато послань, і пройшов Аравію, Сирію та
Єгипет, всюди навчаючи і перестерігаючи перед єретиками. Також святий
Анастасій описав житія багатьох святих. Доживши до глибокої старости,
великий покорою і ревністю про славу Божу, спочив близько 640 р.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар