Святого священномученика Василія, пресвітера Анкирської Церкви
Тропар, глас 4: I обичаїв апостолів причасником і їх
намісником стався Ти, * знайшов Ти шлях, богонатхненний, як дійти до
видіння. * Задля того слово істини справляючи, * і задля віри пострадав
Ти аж до крови, священномученику Василіє, моли Христа Бога, щоб спаслися
душі наші.
Кондак, глас 8: Згідно із законом біг завершив і віру
збері, священномучениче Василіє, задля яких і мученицьких вінців
сподобився єси, і стовпом непохитним церкви явився, ісповідавши Сина
собезначальним Отцю і Духові, Тройцю нероздільну. Її ж моли, щоб
ізбавились від бід ті, які почитають тебе, щоб кликали ми: Радуйся,
богомудрий Василіє!
Святий Василій був священиком в Анкирі Галатській. Як ревний
пастир, що кладе душу за стадо своє, в часі аріянської єресі за
імператора Констанція він виступив проти могутніх аріян і за це злобний
Царгородський лжепатріярх Євдоксій заборонив йому священнодіяти. Однак
помісний Палестинський собор визнав заслуги святого Василія, який
невтомно трудився для Церкви Христової. За імператора поганина Юліяна
Відступника погани почали всюди переслідувати християн. Тоді святий
Василій ходив вулицями Анкири і голосно проповідував Христа Спасителя.
За це погани його схопили і поставили перед судом начальника міста
Сатурнина. Святий прилюдно ісповідав Христа і переніс усі тяжкі муки.
Його били жилами і шматували залізом його тіло, а він благословив
Господа і терпів усе задля Його Імени. Сатурнин наказав кинути святого
до в’язниці і дав знати Юліянові, а той прислав до Анкири трьох
відступників від Христової віри, Єлпідія, Пигасія і Асклипія, щоб вони
вмовили святого Василія принести жертву божкам. Однак з тими, хто зрікся
Христа, святий не хотів навіть говорити. Він знову переніс страшні
муки, а потім Сатурнин наказав замкнути його у в’язниці до приїзду
Юліяна, який за кілька днів мав прибути в Анкиру.
І справді, дорогою з Царгорода до Антіохії цар відступник
зупинився в Анкирі і наказав привести святого Василія. Той лиш чекав
цієї хвилі, і став голосно витикати окаянному Юді його злочини (бо ж
Юліян був вихований у Христовій вірі) і вже не погрожував, а лиш
провістив йому, що той загине в муках і земля не прийме його скверного
тіла. Юліян передав святого одному зі своїх воєвод, Фрументину, і
наказав здерти з тіла мученика сім пасів. А коли живе тіло з хребта
звисало аж до землі, тоді святий Василій сказав, що хоче говорити з
царем. Утішився Фрументин, бо був переконаний, що святий Василій пристає
на царську волю, і поставив його перед імператором у божниці ідола
Ескулапа. А святий мученик, ставши перед відступником, віддер один пояс
свого живого тіла, кинув його цареві в очі і сказав: “Маєш, наїжся, якщо
воно тобі смакує і ти його бажаєш!”
Імператор остовпів від люті; а святого Василія вивели і піддали
тортурам, що тривали два дні. Його били так, що аж було видно нутрощі. А
потім проколювали його тіло розпеченими залізними рожнами, і в тих
муках святий 29 червня 362 р. (за іншими джерелами – 29 січня 363 р.)
віддав Богові свого духа.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар