ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 23 лютого 2018 р.

23.02.2018р. Б. / ЛІТУРГІЙНІ ЧИТАННЯ на 23 лютого

ЛІТУРГІЙНІ ЧИТАННЯ на 23 лютого 2018р. Б.

Греко-католицький календар: 
Муч. Харалампія

Іс. 3,1-14

1. Ось Владика, Господь сил, забере з Єрусалиму і з Юди підпору й підтримку, усяку підпору хліба й усяку підпору води; 2. хороброго і воїна, суддю і пророка, ворожбита й старця, 3. п’ятдесятника і знатного, дорадника, заклинача й чародія. 4. Я дам їм хлопців за князів, і діти пануватимуть над ними. 5. Один одного в народі утискатиме, кожен свого сусіда; хлопець устане на старого, нікчема – на знатного. 6. Брат брата хапатиме в домі свого батька: «В тебе є плащ, будь над нами князем! Нехай оця руїна буде під рукою в тебе!» 7. А він того дня відкаже: «Я не вмію гоїти ран, і в хаті у мене нема ні хліба, ні плаща. Не робіть мене князем над народом!» 8. Ось захитається Єрусалим і впаде Юда, бо язик їхній і діла їхні -проти Господа, і вони зневажають величний зір його. 9. Вираз їхнього обличчя проти них свідчить; вони явно, як Содом, про свій гріх розповідають, вони його не криють. Горе їм! Бо самі на себе зло накликають. 10. Скажіте: Щасливий праведник, бо він споживатиме плоди своїх учинків! 11. Горе ж беззаконникові, лихо на нього! Бо за діла рук його буде йому й відплата. 12. Недоросток гнобить мій народ; жінки ним правлять. Народе мій! Правителі твої на манівці тебе зводять, руйнують дорогу, якою ти простуєш. 13. Господь устає на суд, стоїть, щоб судити народ свій. 14. Господь виступає на суд проти старших свого народу та його князів: «Ви спустошили виноградник; загарбане в бідного – по хатах ваших.

Бт. 2,20–3,20 

20. І дав чоловік назви всякій скотині, всякому птаству піднебесному і всякому звіреві польовому, але для чоловіка не знайшлося помочі, йому придатної. 21. Тоді Господь Бог навів глибокий сон на чоловіка, і коли він заснув, узяв одне з його ребер і затулив те місце тілом. 2. Потім з ребра, що його взяв від чоловіка, утворив Господь Бог жінку і привів її до чоловіка. 23. І чоловік сказав: “Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла. Вона зватиметься жінкою, бо її взято від чоловіка.” 24. Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом. 25. А були вони обоє, чоловік і його жінка, нагі, та (одне одного) не соромилися.
1. З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитріший був змій. Він і сказав до жінки: “Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?” 2. Жінка відповіла змієві: “Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саді. 3. Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: “не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помрете”.” 4. І сказав змій до жінки: “Ні, напевно не помрете! 5. Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло.” 6. Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для очей і приманювало, щоб усе знати; і взяла з нього плід та й скуштувала й дала чоловікові, що був з нею, і він теж скуштував. 7. Тоді відкрилися їм обом очі, й вони пізнали, що вони нагі; тим то позшивали смоківне листя і поробили собі пояси. 8. Але почули вони луну від Господа Бога, що ходив собі садом під час денної прохолоди, і сховався чоловік із своєю жінкою від Господа Бога серед дерев саду. 9. Тоді Господь Бог покликав чоловіка і спитав його: “Де ти?” 10. Той відповів: “Я чув твою луну у саді й злякався, бо я нагий, тож і сховався.” 11. Він же сказав: “Хто тобі сказав, що ти нагий? Чи не їв ти з дерева, що я наказав тобі не їсти?” 12. Чоловік відповів: “Жінка, яку ти дав мені, щоб була зо мною, дала мені з дерева, і я їв.” 13. Тоді Господь Бог сказав до жінки: “Що ти це наробила?” Жінка відповіла: “Змій обманув мене, і я їла.” 14. Отож Господь Бог сказав до змія: “За те, що ти вчинив це, будь проклятий з-поміж; усякої скотини та з-поміж усіх диких звірів. На череві твоїм будеш повзати і їстимеш землю по всі дні життя твого. 15. Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту.” 16. А жінці сказав: “Помножу вельми болі твої і твою вагітність, в болях будеш народжувати дітей. І тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою.” 17. Адамові ж сказав: “За те, що ти послухав голос твоєї жінки і їв з дерева, з якого я наказав тобі не їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого. 18. Терня й будяки буде вона тобі родити, і їстимеш польові рослини. 19. В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох.” 20. Тоді Адам дав своїй жінці ім’я Ева, бо вона була мати всіх живих.

Прип. 3,19-34

19. Господь мудрістю заснував землю, | він розумом утвердив небо. 20. Його знанням розсілися глибини, | і хмари скрапують росою. 21. Мій сину! Бережи розум і обачність; | нехай не зникають з-перед очей у тебе, 22. і вони будуть життям душі твоєї, | окрасою твоєї шиї. 23. Тоді ходитимеш безпечно дорогою твоєю, | і нога твоя не спотикнеться. 24. Коли сідатимеш, нічого не будеш боятися, | коли лягатимеш, сон твій буде солодкий. 25. Не бійся ні переляку раптового, | ані напасти злих, коли нагряне, 26. бо Господь буде безпекою твоєю | і збереже ногу твою від пастки. 27. Не затримуй добра від того, кому воно належить, | коли рука твоя здоліє це зробити. 28. Не кажи ближньому: “Йди геть, потім прийдеш, | дам узавтра”, – коли є у тебе щось. 29. Не куй зла на твого ближнього, | коли він з тобою перебуває в довір’ї. 30. Не сварися з чоловіком без причини, | якщо він тобі зла не заподіяв. 31. Насильникові не завидуй, | не наслідуй його поведінки, 32. бо розбещений для Господа осоружний, | з праведниками ж його дружба. 33. Прокляття Господа в домі злого, | а житло праведника він благословляє. 34. З насмішників Господь сміється, | покірним дає ласку.

Джерело: CREDO

Немає коментарів:

Дописати коментар