ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 4 жовтня 2017 р.

04.10.2017р. Б. / Святого апостола Кондрата, що в Магнисії

Святого апостола Кондрата, що в Магнисії

Тропар, глас 3: Апостоле святий Кодрате,* моли милостивого Бога,* щоб відпущення прогрішень подав душам нашим. 

Кондак, глас 8: Як священноначальника чесного і страдника твердого, вселенна приносить Тобі, Господи, Кодрата апостола і піснями почитає чесну його пам’ять, просячи завжди прогрішень відпущення дарувати тим, які оспівують його, Благоутробний. 

Святий Єронім пише, що святий Кондрат був учнем апостолів. Його поставили єпископом в Атенах на місце Публія, який закінчив свій подвиг мученицькою смертю. В Атенах святий Кондрат “вірою своєю і ревністю зібрав розсіяну страхом Церкву”. Коли імператор Адріян 126 р. прибув до Атен, владика Кондрат передав йому листа в оборону християн. Імператор, прочитавши його, видав указ, щоб нікого з християн не осуджувати без явних доказів їхньої вини. Однак того наказу ніхто не слухав. 

Ще в шостому столітті Церква зберігала цей лист про оборону християн, але згодом він загубився. До нас дійшов лиш фрагмент завдяки церковному історику Євсевію (єпископу Кесарії Палестинської, 270-340). Ось він: “Діла Спасителя нашого завжди були явні, такі, як вони насправді були. Ті, яких Він уздоровив і воскресив, були не лишень тоді, коли були оздоровлені або ж воскресли, але й після цього вони жили на землі, довго ще після Його вознесення, так, що деякі дожили до наших часів”. 

Був в Атенах поганський мудрець на ім’я Діогнет. Він захотів дізнатися, у чому полягає Христова віра. Святий Кондрат написав послання, в якому знайомить поган зі святою вірою. Це послання дійшло до наших часів. “Християни, – пише він, – не відрізняються від інших людей ані походженням, ані батьківщиною, ані мовою, ані буденним життям. Вони живуть у тілі, та не для тіла, вони підлягають законам, але своїм життям стоять вище законів. їх не знають, але звинувачують, їх убивають, та вони живі; вони бідні, та збагачують інших, нічого не мають, та всім задоволені. Душа наповнює всі члени тіла, а християни – всі кінці землі. Не людська сила, а сила Божа це чинить. Сам всемогутній Бог, Творець світу, послав з неба істину, святе і незбагненне своє Слово, Сина свого, Того, який сотворив небо, поклав межі морю, за наказом якого світить сонце, якому підкоряється земля, небо і все, що на них і в них є. А коли прийшов час, тоді Він прийняв на себе наші гріхи. Бог віддав свого Сина як ціну нашого відкуплення, святого дав за нечестивих, безгрішного за грішних, праведного за неправедних, безсмертного за смертних. Неправда всіх, покривається правдою одного”. 

Згодом Кондрат став єпископом Магнисії, де погани ледь не до смерти побили його каміннями, а потім кинули до в’язниці. Там святий мученик помер від голоду і так закінчив свій святий подвиг. Помер він у дуже глибокій старості, близько 130 р. 

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар