ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 23 вересня 2017 р.

23.09.2017р. Б. / Святих мучениць Минодори, Митродори і Німфодори

Святих мучениць Минодори, Митродори і Німфодори

Тропар мучениць, глас 4: Бурхливі муки й гірку смерть ви змінили на вічне життя, святі мучениці.* На судищі нечестивих три діви Тройцю несотворену ісповідали,* і заради неї були заколені мечем,* заколеного Агнця нині наслідуючи,* і молитеся за тих, що вшановують святу вашу пам’ять. 

Кондак мучениць, глас 4: За Тройцю терпляче постраждали* і хитромудрого ворога перемогли, зодягнувшись по братньому в Духа.* Тому й увійшли з п’ятьма дівами у небесні світлиці, о страстотерпиці,* і з ангелами неустанно стоїте перед Царем усіх у радості.
Діялося це в часи імператора Максиміяна, що мучив святих слуг Божих та ісповідників Христової віри. У Витинії тоді жили три рідні сестри, що звалися Минодора, Митродора і Німфодора. Усі троє були надзвичайної тілесної краси, але ще красивішими були душі сестер. Тому вирішили вони не дбати про тіло й розкішне життя і посвятили себе цілковито службі Богові. Сестри покинули місто і в безлюдній місцині в одній із диких скель Питій знайшли печеру, де у безнастанних молитвах і тяжких постах стали провадити самітницьке життя.
Та довідався про них правитель того краю Фронтон і наказав святих сестер схопити і поставити перед судом. Коли ж він їх побачив, то не міг надивуватися красі дівиць. Мучитель став обіцяти їм найбільші статки і почесті, просив і заклинав, щоб послухалися його і зреклися Христа Спасителя, тоді він видасть кожну з них за славного юнака. Але слова його відбивалися від їхніх сердець, як крапля дощу від скелі. Вони вже посвятили себе небесному Нареченому – їх тішила надія, що дуже скоро побачать й успадкують усю розкіш неба. Тому сестри сказали мучителеві, що даремні всі його слова, бо вони готові на муки, і самі можуть і хочуть принести жертву Христу Спасителеві, жертву свого життя і мученицької крови. Відтак їх одну по одній було передано на тортури, які вони прийняли із молитовю і прославою Бога і упокоїлись як мучениці. 

Кати хотіли спалити тіла мучениць, але нараз вдарила буря, під час якої християни забрали святі мощі і чесно поховали у спільному гробі на тому місці, де святі дівиці в ціломудрості служили Богу. З часом над їх гробом постала церква, а Господь прославив мощі святих дів силою творити чуда. 

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар