Житіє святих чудотворців і безсрібників Кира та Йоана
Тропар, гл. 5: Через троїчну благодать, яка оселилась у чистих серцях ваших, преблаженні
Кире та Йоане, явились ви духів нечистих страшними прогонителями. І не лише явних, а й тайних
недугів лікарями були, тому маючи дерзновення до чоловіколюбця Бога, безперестанними вашими
молитвами душевні наші пристрасті зціліть.
Кондак, гл. 3: Від божественної благодаті дар чудес прийнявши, святії, чудодієте
безперестанно, всі пристрасті наші невидимим ліком відсікаючи, Кире премудрий із Йоаном славним,
бо ви є лікарями божественними.
У часи переслідування християн за Диоклетіяна в Олександрії жив благочестивий і учений лікар на
ім’я Кир, який не те, що не брав від хворих жодної платні, а ще й приводив їх до пізнання Ісуса
Христа і навертав багатьох поган. Довідався про це мучитель і наказав його ув’язнити, та святий
Кир, за наказом Божим, сховався в Аравії. Там він прийняв монаше життя і продовжував лікувати
хворих, однак не людськими ліками, а самою лиш молитвою, бо Бог дав йому силу чудесного
зцілення.
Дізнався про це один воїн на ім’я Йоан. Був він родом з Едеси, а в Єрусалимі, куди прийшов
поклонитися святим місцям, почув про святого безсрібника (так звалися християнські лікарі, що
лікували без платні) Кира і, приставши до нього, разом з ним навертав поган і прислуговував
хворим.
У тому часі олександрійський мучитель Сиріян у місті Канопі схопив одну невісту, Атанасію, і
трьох її доньок: 15-літню Теоктисту, 13-літню Теодотію і 11-літню Євдоксію, і кинув їх у
в’язницю. Довідавшись про це, святі Кир і Йоан, поспішили до Канопи, щоб скріпити матір і її
доньок у Христовій вірі і заохотити їх до витривалости. Однак погани впіймали святих
безсрібників і привели їх на суд, на якому святі прилюдно славили Христа. І Сиріян віддав їх на
муки, наказавши бити бичами, палити смолоскипами, рани натирати оцтом, сіллю і січеним волосом,
ноги обливати гарячою смолою – усе це святі стійко терпіли і продовжували голосно славили Ісуса
Христа. Дочки святої Атанасії, які це бачили, не злякалися мучителів і, на очах своєї матері,
перенесли такі самі муки. Тоді Сиріян наказав матір і її дочок стяти мечем, а після них на тому
ж місці було стято святих Кира і Йоана. Сталося це 31 січня 311 р.
Святих християни поховали в церкві святого Марка, а за імператора Теодосія Молодшого їх мощі було
перенесено до села Манутин, де прославилися вони численними чудесами. Пізніше мощі було
перенесено до Риму, а з Риму до баварського міста Мюнхену, у церкву святого Михаїла.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква
кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар