Святого пророка Осії
Тропар, глас 2: Пророка Твого Амоса пам’ять, Господи, святкуємо. * Тому молимо Тебе: Спаси душі наші.
Кондак, глас 2: Правими стежками слідуючи за заповідями
Господа Твого, пророче Осіє, сповнився ти Духа Святого і, прийнявши дар
пророцтва, провістив єси Ізраїлю Христове пришестя, яке мало статися в
останні часи, ти викривав заблуканих з шляху правого людей і наставляв
на путь, яка веде в Вишній Єрусалим, де нині предстоячи, молися
неустанно за всіх нас.
Святий пророк Осія, син Беері, жив у часи правління юдейського
царя Уззїї та ізраїльського царя Сровоама II, вісімсот літ до Різдва
Христового. Книга пророцтв св. Осії входить до Святого Письма Старого
Завіту і має чотирнадцять глав. Пророк іменем Божим погрожує жидам
різними карами, заповідає, що щезнуть царства Юди та Ізраїля і прийде
час, коли жиди не матимуть ні царя, ні святині, ні жертовника, ні
жертви. Про прихід Месії пророк згадує, що Господь малим покличе Його з
Єгипту, і що Месія зітре диявола та смерть. Пророцтво закінчується
обітницею, що Господь помилує тих, які покаються і повернуться до Нього.
Про самого пророка, про його життя і смерть не знаємо нічого.
Святого преподобномученика Андрея Критського
Тропар, глас 4: Як постиник подвизався на горі, умних
ворогів напади зброєю Хреста погубив єси, всеблаженний, відтак же у
страдництво мужньо одягся єси, убивши Копроніма мечем віри, і через
обидва увінчався єси від Бога, преподобномучениче Андреє,
приснопамятний.
Кондак, глас 3: Святкує днесь місто царське свято
пресвітле світлоносної Твоєї пам’яті, закликаючи до святкування усі
міста і країни. Радується, бо має скарб великий, многостраждальне твоє
тіло, Андреє мучениче, Православія світильниче.
Церква багата на двох святих Андреїв Критських: святого Андрея
архиєпископа, пам’ять якого обходимо 4 липня, і святого мученика Андрея,
світлий подвиг якого вшановуємо сьогодні. Походив він з місцевости
Кастр, на острові Крит, і був монахом. Коли за безбожного іконоборця
імператора Костянтина свята Церква палала вогнем, а кров вірних плила
струмками, коли найліпші сини Церкви Христової гинули в страшних муках, а
єпископів і священиків мучили гірше, як останніх душогубців, тоді
преподобний Андрей покинув свою тиху обитель і пішов до Царгорода. Там, у
церкві святого мученика Маманта, він став перед імператором єретиком і
прилюдно запитав його, як сміє він, імператор, називати себе
християнином, коли безчестить ікони, що представляють вірним Христа?
Кинулися
царські підлабузники на преподобного Андрея, витягнули його з церкви на
майдан і стали жорстоко бити. Вийшов сам імператор і запитав його, як
посмів він зневажити царське достоїнство? Преподобний сміливо й голосно
вказав імператорові на його злобу і пригрозив йому страшним Божим судом.
Розлючений, імператор наказав нещадно побити його, так, що тіло
шматками відлітало, а потім поставити перед собою. Та святий Андрей ще
сильніше, ще могутніше виступив проти єретичної злоби мучителя, тоді
імператор велів бити слугу Божого камінням по вустах, поламати йому щоки
і кинути до в’язниці. Через кілька днів імператор вдруге наказав
поставити преподобного Андрея перед собою і велів побити його воловими
жилами, а потім зачепити мотузкою за ноги і волочити його через місто на
те місце, де карали смертю душогубців. Коли єретики з насмішками
затягнули преподобного на площу, що звалася “Площа вола,” то враз один з
рибаків вискочив із сокирою в руках і відтяв святому Андрею одну ногу.
Святий мученик на тому ж місці віддав свою душу Тому, хто його створив.
Тіло
святого мученика викинули туди, куди кидали на пожирання псам і крукам
тіла злочинців. Пролежало воно там дванадцять днів. Як свідчить
передання, кілька біснуватих взяли те тіло і поховали його на місці, що
звалося Кризис, за це їх було звільнено від злого духа. Преподобний
Андрей постраждав 767 р. У каноні, який через сто років написав на честь
святого мученика святий Йосиф Піснеписець, сказано, що мощі
преподобного Андрея прославилися численними чудами.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар