Святого апостола Акили
Тропар, глас 3: Апостоле святий Акило,* моли милостивого Бога,* щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.
Кондак, глас 4: Маючи тебе, як велике сонце, Акило,*
Церква світлістю твого вчення* просвічує тих, які вірно вшановують
тебе,* Господній апостоле.
У Діяннях апостолів читаємо: “Після цього Павло вийшов з Атен і
прибув до Коринту. Він тут знайшов одного юдея, на ім’я Акила, родом з
Понту, що прибув недавно з Італії, і Прискиллу, його жінку, – бо Клавдій
був звелів усім юдеям вийти з Риму; – і він пристав до них. А що він
був того самого ремесла, то перебував у них і працював, бо ремесло їхнє
було – намети виробляти” (Ді. 18, 1-4). Як бачимо, Акила і його жінка
Прискилла мусили покинути Рим, де мешкали, бо імператор Клавдій вигнав з
міста всіх жидів. Було це 51 р. Вони перебралися до Коринту. Приблизно
52 р. апостол Павло прибув туди і зупинився у цього подружжя, а що були
вони одного ремесла, то трудився з ними, а кожної суботи навчав у храмі.
Чи Акила і його жінка вже були християнами, чи прийняли хрещення від
святого Павла, – невідомо. Через півтора року апостол покинув Коринт і
вирушив до Єрусалиму, а з ним Акила і Прискилла, його вірні учні. Він
залишив їх в Ефесі (див. Ді. 18, 18-19), а сам подався далі.
Невдовзі до Ефесу прибув учений жид Аполлос, родом з Олександрії.
Святе хрещення він прийняв від Йоана. “Він був наставлений на шлях
Господній і, палаючи духом, бесідував і навчав точно про Ісуса, дарма,
що знав тільки хрещення Йоана. Отож, він сміливо почав говорити в
синагозі. А почувши його Прискилла й Акила, взяли його до себе й точніше
виклали йому путь Божу. Коли ж він хотів піти в Ахаю, брати заохотили
його до того й написали учням, щоб його прийняли” (Ді. 18, 25-27). Як
бачимо, Акила і його жінка брали активну участь у розвою християнської
громади в Ефесі. Тут вони перебували і тоді, коли апостол Павло писав
(близько 57 р.) своє Перше послання до коринтян, в якому він згадує їх:
“Вітають вас у Господі сердечно Акила і Прискилла з їхньою домашньою
Церквою” (1 Кор. 16, 19). Коли Акила з жінкою повернувся до Риму (58
р.), зразу ж причинилися до поширення Христової віри серед поган. Святий
Павло у своєму Посланні до римлян пише так: “Вітайте Прискиллу та
Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі, які за мою душу шию свою
клали, яким не лише я один дякую, але також усі Церкви поган” (Рим. 16,
3-4). Останній раз св. Павло згадує про це святе подружжя в Другому
листі до Тимотея, де пише: “Вітай Прискиллу та Акилу” (2 Тим. 4, 19).
Згідно з переданням, апостол Павло висвятив святого Акилу на єпископа, а
той навчав в Азії, Ахаї, Гераклеї, навернув багатьох до Христової віри,
і врешті-решт разом зі святою Прискиллою був стятий мечем. 
У той самий день
Преподобного Онисима
Преподобний Онисим родом був з села Карини, поблизу Кесарії
Палестинської. Жив він за імператора Диоклетіяна (приблизно 284-304
рр.). Уже в молодому віці він покинув родину і став відлюдником, а потім
вступив до монастиря поблизу Ефесу. Згодом він побудував монастир у
Магнезії. Відзначався надзвичайною святістю життя, за що був зачислений
до лику святих Божих угодників.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар