Ді.17,19–28: «Те, отже, чому ви, не відаючи його, поклоняєтеся, те я вам звіщаю»
Кожна людина створена на образ Божий, вона шукає Бога як свого
Творця. Кожна душа, як каже Тертуліян, – за своєю природою християнська.
Кожна людина свідомо чи не свідомо шукає Господа, шукає як би Його
прославити, як віддати честь. А в силу того, що людина буває не вихована
у християнському середовищі, вона не завжди може свого Творця пізнати й
відкрити для себе.
Однак за добрими учинками, намірами, доброю волею, які зауважуємо
в кожній особі, можемо побачити цю спраглість Бога, яку ніхто і ніщо не
може задовольнити. А ми, християни, своїм життям і поставою мали б
показувати людям, що цю відвічну спрагу кожної людини ми реалізували в
нашому житті. Тоді люди розумітимуть, якщо ми пізнали істинного Бога,
цією правдою живемо, то й вони це зможуть!
* * *
Йо.12,19-36: «Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде»
Кожен із нас, оглянувшись на своє минуле життя, може побачити,
скільки недобрих рішень прийняв, а часто й таких, які призвели до падінь
і гріхів. Це стається тому, що ми діємо під впливом своїх переживань,
тих чи інших пожадань і пристрастей. Якби ми перебували в Господі й
прагнули пізнавати Його волю, то, без сумніву, бачили б заздалегідь, що
може стати для нас згубним, – і втікали б від того.
Дуже важливо мати бажання не ходити в темряві, а ходити у світлі.
Світло – це Бог. Що ближче ми до Господа, то більше в Його світлі
починаємо розуміти, які рішення приймати, які кроки робити, як будувати
своє життя, як ставитися до ближніх, коли потрібно мовчати, а коли –
говорити.
У Бозі ми здобуваємо певність і твердість у прийнятті рішень,
стаємо як по-справжньому відважними, так і по-справжньому покірними. Перебування у світлі, у Господі, дає нам певність приймати правильні рішення.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар