ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділя, 2 серпня 2015 р.

02.08.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Дев'ята неділя

Євангеліє
Мт.14,22-34:  «Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!»

Сьогоднішній приклад про Петра, який йшов по воді, відкриває нам дуже велику правду християнського життя. Коли апостоли побачили особу, яка йде по воді, то настрахалися. Коли ж вони впізнали, що то є Христос, то Петро, після Його слів, почав іти до Ісуса по воді. Доки Петро дивився на Христа – він ішов, але тільки-но почав усвідомлювати, що він людина і що йде по воді, а людині невластиво ходити по воді, почав тонути.

 Так буває і в нашому житті. З історії Церкви знаємо, що взірцем християнина є мученики, які завжди, не взираючи на обставини, жили вірою. І доки ми живемо вірою, не взираємо на зовнішні обставини, ми наче можемо йти по воді.

Коли ми старємось якось реально, по людські дивитись на обставини, то відразу починаємо тонути. У християнстві не тільки песимізм, але й навіть реалізм, як також ідеалізм не є можливий, в християнстві можливо жити лише вірою. Лише віра дає нам спроможність йти попри будь-які обставини, віра і вдивлення в Ісуса Христа. І тому наша віра – це те, що дає нам фундамент, основу, щоб попри будь-які життєві бурі і невзгоди, будь-які ситуації йти понад усім і через усе у відповідь на те, що нам допомагає йти через ті реальності життя наш Господь.  



Апостол
1Кр.3,9–17:  «Ми бо співробітники Божі»

Бог, створюючи людину на свій образ і подобу, не просто запланував людину, щоб вона жила сама, але створив її, щоб вона володіла землею, пильнувала все довкола. Бог створив людину в своїй любові, бо не хотів тішитись життям і буттям сам в собі і дав людині велику місію, щоб вона була Його співробітником.

Людина також має творити, співтворити з Богом. Тому ми ніколи не можемо бути творцями самі в собі.  Маємо в Бозі відкривати для себе і все більше пізнавати цю місію, чого Бог очікує і сподівається від нас. І кожен з нас, яким би він не був, молодим чи старим, більше освіченим чи менше, більше духовним чи менше, кожен з нас покликаний співтворити з Богом, співпрацювати.

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар