ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 2 січня 2015 р.

02.01.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

П'ятниця 30 тижня

Євангеліє
Мр. 9, 33–41
«…Сперечалися були дорогою, хто більший»

Так як учні сперечалися, хто з них більший, так і кожен з нас хоче відстояти серед інших право бути важливим, тим, кого цінують, думку якого враховують. Нам дуже боляче і прикро, коли нас не зауважують. Дуже часто ми хочемо бути кимось, бо знаємо, що у світі на людей, які займають посади, – у світі людському, навіть церковному –  інші люди зважають. Саме тому у житті ми хочемо, щоб нас зауважували і з нами рахувались.

Чому Господь ставить нам за приклад дітей? Бо дитина завжди є сама собою. Дитина не має в собі фальші і дуже легко вловлює фальш у дорослих. А дорослі інколи так звикли фальшувати одні перед одними, що вже сприймають це як нормальне. Тож коли Господь каже, щоб ми були як діти, Він закликає нас жити в правді про світ і про себе. Якщо маємо в собі якісь «плюси» – дякуймо за це, якщо маємо «мінуси» – теж живімо і просімо в Бога сили їх виправити на «плюси». Якщо чогось в житті досягнули – приймаймо це з миром, якщо ж нічого не маємо – також приймаймо це, як послане Богом. 


Апостол
Євр. 11, 8, 11– 16
«Бог не соромиться зватися їхнім Богом»

Як в дуже багатьох життєвих обставинах в нас не має відваги засвідчити, що ми є християнами, що ми віруєм в Бога. Як у багатьох обставинах ми ховаємо і не свідчимо своїм життям про Христа.

Бог зі своєї сторони, які б ми не були, як би ми не жили, що б не чинили не перестає називатись нашим Богом. І тоді навіть, коли ми Його посоромились чи зробили гріх, коли приходимо до нашого Бога, Він знову визнає нас, Він далі лишається нашим Богом не зважаючи на те, як ми чинили, як поступали. Бог є нашим Богом повсякчас. Чи ми є повсякчас Його дітьми?

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар