ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 26 липня 2014 р.

26.07.2014р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом


Субота 7 тижня після П’ятдесятниці 

Мт. 10, 37–11, 1: «Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той недостойний мене».

Ці слова можуть бути для нас дуже різкими. Чи Господь заздрісний нашій любові до когось, а тим більше до батьків? Йдеться про щось інше. Що все що ми маємо дає нам Господь.

Дуже важливо за нашими батьками, братами, сестрами, як також і хрестами побачити Господа. Саме Бог дав нам наших батьків. Кого б ми могли любити, коли б Він нам не дав їх, кого б ми могли шанувати, цінувати, коли Господь нам би не послав. Можливо, це перше нам ще легше прийняти, хоч з трудом, бо ми їх хочемо посідати. Це мої батьки. Та не забуваймо, що вони від Бога. Друге є нам трудніше. Бо цей хрест, який Бог нам дає, це також мій хрест, і це Бог мені дав.

Важливо побачити, як за нашими батьками, друзями чи будь-якими іншими цінностями, скарбами ─  Бога, так і варто побачити за тими чи іншими прикростями, хрестами – Господа. Так, як для приготування страв є спеції солодкі та гіркі, але одні й інші є важливими. Так, як для лікування хвороби є ліки солодкі та гіркі, а ті й інші потрібні. Так само в нашому житті. Все, що дає Господь, все посилає і дає зі своєї любові!

Рим. 12, 1–3 «Кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, а думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному»

Для нас може здаватись дивним цей вислів апостола Павла, чому потрібно думати скромно. Чому людина не може розважати і роздумувати про великі речі, великі і поважні справи? Коли апостол вказує думати скромно, значить вказує думати, наскільки ми спроможні на цей момент. Так, ми все більше можемо для себе відкривати глибинні таємниці Божого буття, пізнавати Всесвіт, пізнавати людину, самого себе, Господа, але завжди маємо задовольнятись тим розумінням, яке маємо на даний час.

Коли буде потрібно для нас і нашої користі відкривати все більше і більше, то Бог дасть нам спроможність це зробити. Тому, тішмося тими знаннями і тими розуміннями, які маємо на ту хвилю нашого життя. Коли будемо тішитись тим, то Бог буде відкривати і давати більше і більше. 

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар