Четвер 6 тижня після П’ятдесятниці
Мт. 13, 36–43: «Хто має вуха, нехай слухає!»
Ми в своєму житті багато чули і багато знаємо. Але чи це, що ми чули,
ми дійсно почули? У народі часто кажуть, що в одне вухо влітає, а в
друге вилітає. Скільки інформації ми чули за своє життя? Для прикладу,
як багато було проповідей, наук, реколекцій? Але одна річ слухати, а
інша річ почути. Тому Господь говорить:” Хто має вуха, нехай слухає!”
Потрібно завжди вслухатися, «вчуватися», або як кажемо на
богослужінні – «Будьмо уважні». Господь постійно нам промовляє і навчає,
як Він промовляв до своїх учеників, апостолів. Навколо Ісуса ходили
тисячі, але лише одиниці вслухалися, послухали і пішли за Ним.
І до тепер Господь промовляє не тільки до тисяч, а до мільйонів,
мільярдів людей, але не всі йдуть за Ним. Йдуть ті, хто не тільки
слухають Його, але вслухаються і чують, що Господь промовляє до них. Тож вслухаймося, як через події в нашому житті Господь промовляє до кожного з нас!
1 Кор. 3, 18–23 «Мудрість цього світу – глупота в Бога»
Коли поглянути на цей світ, то багато людей хочуть почуватися і
виглядати мудрими. Також зустрічаємо багато дійсно мудрих і досвідчених
людей, які нам допомагають чи порадами, чи своїми знаннями. Але
однаково, кого б ми не взяли на землі бачимо, що їхнє знання чи їхня
мудрість є обмежена. І не тільки обмежена, а й суб’єктивна, бо часто
дуже мудрі люди не можуть знайти між собою порозуміння, тому що бачать
ту чи іншу проблему зі свого боку.
Саме тому апостол каже, що саме ця мудрість є глупота в Бога, бо ми
бачимо по-своєму, дивимось на світ з свого вікна, зі своєї перспективи. І
лише коли ми наближаємось до Бога, живемо молитовним життям, церковним
життям, духовним життям, все більше здобуваємо ту мудрість, яка може
бачити світ з різних боків, тобто Божими очима.
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар