Понеділок 3-го тижня після Воскресіння
Йо. 4, 46–54: «І увірував сам та й увесь дім його»
Євангеліє розповідає нам, як до Ісуса Христа приходить царський
урядовець просити про зцілення свого сина. Його син був не просто
хворий, а вже мав вмирати. І бачимо, що Господь відсилає його додому,
стверджуючи, що його син живий-здоровий. Цей чоловік, повертаючись у
свій дім, дійсно бачить зцілення свого сина. Бачимо, що його довір’я до
Ісуса, як і кожного, хто покладає свої надії на Нього, було виправданим.
Кожен із нас отримує якісь Божі знаки в нашому житті, зцілення,
очевидну Божу допомогу. Бог постійно діє в нашому житті. І це дуже
важливо для нас, коли ми бачимо цю дію Божу, зростати у вірі. Бо, як
каже Євангеліє, «вони увірували в Нього». Бог посилає нам ті чи інші
знаки для того, щоб ми зростали у вірі. Однак часто часто, коли Бог
вислуховує наші молитви, ми швидко забуваємо.
Бог дає нам знаки, зцілення, мудрість у складних ситуаціях, вирішення наших проблем, щоб ми зростали у вірі.
Ді. 6, 8–7, 5, 47–60 «Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом»
В цьому місці згадуємо первомученика Стефана, якого схопили за те, що
він проповідував слово Боже. Бачимо, що його проповідь була натхненна
Святим Духом – він споглядає Господа і свідчить про це людям, але ті не
хочуть чути: «затуливши вуха, кинулись на нього». Звучить страшно!
Однак і в нашому житті часто буває щось подібне. Тоді коли обставини
промовляють про щось, вказують на те, що нам треба слухати і прийняти,
коли хтось говорить щось важливе для нас. Однак дуже часто ми затуляємо
вуха, не хочемо слухати, не хочемо змінюватись, не хочемо каятись. Намагаймося
щораз більше зауважувати присутність Божу в нашому житті і чути
Господа, який повсякчас промовляє через людей, через обставини, через
кожну події, і наближатися до Нього!
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар