Кожний
рік 19 грудня, згідно східнохристиянської традиції, ми святкуємо день
святого Миколая. Саме він раніше дарував дітям подарунки в Україні, а не
Дід Мороз. Навіщо святого Миколая замінили Дідом Морозом? З яких причин
з'явився Санта-Клаус на Заході? Чому в Росії Дід Мороз був завжди
популярнішим за Святого Миколая? Відповіді на всі ці питання різні й
зараз ми спробуємо їх розповісти.
Історія започаткування святкування дня святого Миколая нам добре відома. Святий
Миколай проживав у 4 столітті в місті Мира, або Мири Лікійські, через
що його ще називають Миколаєм Мирлікійським. Мира була розташована на
території Малої Азії, тобто - сучасної Туреччини, однак, коли там жив
святий Миколай, воно ще не було завойоване турками.
Про
святого Миколая є багато різних легенд. Одна з них розповідає про те,
як зубожілий чоловік з горя вирішив продати своїх вродливих доньок в
рабство. Щоб допомогти йому, святий Миколай підкинув в його будинок
гроші, які він отримав зі спадку свого батька.
Чоловік зрадів і
використав їх як придане, щоб видати заміж одну з доньок. Після її
заміжжя Миколай підкинув гроші ще раз і, завдяки цьому, друга донька
також змогла взяти шлюб.
Існує ще багато різних історій про
те, як святий Миколай допомагав бідним людям та дітям. Відповідно до
цього, закріпилась традиція дарувати подарунки в день пам'яті святого.
Однак
у 16-17 столітті в Європі з'явилось протестантство, яке рішуче
заперечувало ідею поклоніння святим. Проте свято було надзвичайно
популяним і припинити його святкування виявилося дуже непросто. Тоді
традицію дарувати подарунки було перенесено на Різдво, але акцент
ставився на тому, що дарунки йдуть від маленького Ісуса, а не святого
Миколая.
В Данії традиція святкування цього дня була найсильнішою і
називали вони святого Миколая Сінтер Клаас. Через них в Північну
Америку поширився образ святого Миколая, який в 1823 році перетворився
на товстенького веселого дідуся завдяки поемі Климента Кларка Мура "Ніч
проти Різдва". З часом Сінтер Клаас став Санта-Клаусом - саме таким,
яким ми знаємо його сьогодні.
Однак в Україні протестантизм ніколи
не набував вельми вагомої популярності й святий Миколай був єдиним, хто
приносив дітям подарунки. Так тривало до того часу, поки в Україну не
прийшов більшовизм-комунізм і, зокрема, в 1927 році не розпочалася
чергова, причому неймовірно потужна, антирелігійна кампанія. І хоча в
Росії подарунки дітям приносив не святий Миколай, а Дід Мороз, саме на
нього пішла агресивно-рішуча хвиля критики.
"Дітей обманюють, що
подарунки їм приніс Дід Мороз. Пануючі експлуататорські класи
користуються "милою" ялиночкою і "добрим" Дідом Морозом ще й для того,
аби зробити з робітників слухняних і терплячих слуг капіталізму", -
читаємо в одній з тогочасних войовничо-атеїстичних пропагандистських
брошур.
Різдво було заборонено, так само, як і ялинка та Дід
Мороз. Проте, зрештою, більшовики "здалися" і 1935 року один з їхніх
провідних партфункціонерів - Постишев запропонував - все ж таки -
повернути Діда Мороза разом із ялинкою, але на святкування Нового року.
Взагалі
ж, російський Дід Мороз має зовсім мало спільного зі святим Миколаєм. В
давнину в Московії-Росії, на відміну від Заходу, на день святого
Миколая не було прийнято дарувати подарунки. Дід Мороз виник під впливом
фольклорно-язичницьких традицій і вірувань у міфічного божества Мороза,
якого уявляли старцем з бородою і суворим поглядом. З роками такий
образ Мороза почав пом'якшуватись, аж поки не став добрим Дідом Морозом.
І
хоча в Україні традиція святкування всіх трьох свят перебуває в ще - не
зовсім - усталеній формі, будемо сподіватися, що час розставить все по
своїм місцям.
Джерело: КІРІОС
Немає коментарів:
Дописати коментар