Про реакцію Церкви в медіа з приводу останніх подій в Україні
У Росії Патріарх Кирило засудив протести на Болотній, а в Україні священики спасли від «Беркуту» 300 активістів Євромайдану за стінами монастиря / Фото з сайта STD3.RU
У Росії Патріарх Кирило засудив протести на Болотній, а в Україні священики спасли від «Беркуту» 300 активістів Євромайдану за стінами монастиря / Фото з сайта STD3.RU
Упродовж останніх двох тижнів в українському суспільстві триває чимало
дискусій з приводу подій, що відбуваються. Перший етап — обговорення
підписання Угоди про асоціацію з ЄС та мирні студентські страйки. Другий
— насильницьке побоїще мирних мітингувальників і цілеспрямована
протидія чинній владі, яка «вилилась» у всеукраїнський страйк. Протягом
цього часу через медіа-канали ми мали змогу ознайомлюватися з позиціями
представників різних сегментів нашого суспільства, зокрема й
духовенства.
Папа заговорив українською…
У матеріалі
«Церква та європейський вектор», надрукованому у №194 — 195 від 25-26
жовтня, ми акцентували увагу на кроках Всеукраїнської ради Церков і
релігійних організацій (ВРЦіРО. — Авт.) наприкінці вересня цього року.
Нагадаємо, що ВРЦіРО об’єднує представників різних конфесій та
релігійних спільнот в Україні. Ми також писали про те, що представники
Ради побували напередодні у Брюсселі, де мали чимало зустрічей,
обговорюючи можливості підписання Угоди. Минулого тижня у телемарафоні
одного з українських каналів своїми рефлексіями з приводу зустрічей у
«столиці» Євросоюзу поділився архієпископ Євстратій (Зоря). Владика
наголосив, що насправді Європейський Союз має християнські демократичні
витоки, оскільки одним із батьків-засновників ЄС є Роберт Шуман. Відомо,
що протягом 14 років парафіян єпархії містечка Мец у Франції намагалися
беатифікувати Шумана, визнати у Церкві блаженним. Для багатьох
панування миру після Другої світової війни — одне із чудо-досягнень
політичної стратегії Роберта Шумана. У своєму коментарі владика
Євстратій (Зоря) звернув увагу на символіку Євросоюзу. Віночок із зірок
нагадує Богородичний німб, зокрема у традиціях Католицької церкви.
«Українське суспільство пройшло етапи секуляризації, зокрема через
радянський атеїзм. Натомість Європа не мала такої можливості, тому
сьогодні вона «спокушається» безбожжям. У цьому Україна може духовно
допомогти Європі», — наголосив владика.
Ще одним
вагомим свідченням єднання у дні мирних страйків на підписання Асоціації
з ЄС — служіння духовенства Української греко-католицької церкви та її
глави Блаженнійшого Святослава у Соборі Святого Петра та християнський
привіт Папи Франциска українською мовою.
Блаженнійший
Любомир (Гузар): «Навіть якщо хтось каже: «Парламенту не можна
відправляти уряд у відставку щодня», то ми щодня їм нагадуватимемо 30
листопада, поки уряд не піде!» / Фото Миколи Тимченка / «День»
Церква з народом!
Події 30
листопада засвідчили, що Церква справді має реальну довіру в
українському суспільстві. Прицілом соціальних мереж та
інтернет-ресурсів став Михайлівський золотоверхий собор, у якому
знайшли прихисток мирні, налякані насильницькими діями «Беркута»
євромайданівці. У багатьох на сторінках соціальних мереж з’явились
коментарі-алюзії на напади монголо-татарської орди, коли мирне населення
також ховалося у храми. Ситуація у часовому проміжку майже десяти
століть практично була однаковою за сенсом. Проте українцям ХХІ століття
на відміну від своїх предків пощастило більше — беркутівці не
переступили поріг святині, хоча і могли. Михайлівський собор став
символом повернення української національної душі до істинного духовного
першоджерела. До слова, з 1 грудня для мітингувальників у Києві
цілодобово відчинено храм Св. Олександра римо-католицької церкви, що
розташований поруч з Українським домом.
У ці дні
представники всіх українських конфесій виступили проти насильства і
закликали до мирних акцій, а також молитовно долучилися до акцій на
майданах міст України. Наприклад, у Львові практично щодня на
Євромайдані люди спільно моляться за долю України, а деякі храми,
розташовані у центрі міста, відчинені для мітингувальників цілодобово —
тут пропонують зігрітися, помолитися, поспілкуватися зі священиком.
Знаково, що 1
грудня у часі мільйонної акції на Євромайдані, перед протестувальниками
виступив архієпископ-емерит УГКЦ, Блаженнійший Любомир (Гузар).
Блаженнійший закликав українців чинити добро, бо тільки так можна
подолати зло. У цей непростий час українці мають дослухатися цієї
поради, щоб засвідчити свою духовність, мир і свободу. А зло здатне до
самознищення!
Лука Карпюк, прес-секретар Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП:
— На жаль,
конституційно Церква в Україні відокремлена від держави і саме тому, хоч
як це прикро, часто її думка і позиція не має бажаної ваги при
вирішенні тих чи тих важливих питань. Хоча, мабуть, було би цілком
доречним при обранні народом курсу свого поступу, при обранні свого
майбутнього і майбутнього нащадків насамперед вдаватись до Бога, адже
усвідомлюємо, що Божий розум і промисел за долю людства стоїть значно
вище за людські міркування і бажання.
Але суть
служіння Церкви полягає у свідченні про Христа, а Христос є Істина і
Любов. Тому обов’язком Церкви є оберігати правду і проповідувати любов.
Саме тому Церква не лише має право, а й зобов’язана реагувати на подібні
ситуації у суспільстві, коли є загроза підміни правди, насилля, обману і
зневажання думки і вибору цілого народу. Відомими є слова апостола
Павла: «Все мені дозволено, та не все корисно». Можна перетворити всі
сьогоднішні акції на всенародний «день гніву», але за таких обставин з
нами не буде Бога, Він не підтримає нас у таких вчинках. Завдання Церкви
зберегти поведінку людей у рамках християнської моралі, нагадати, що
перш за все ми християни, а вже потім українці і європейці, і, звісно,
підтримати духовно.
Чи достатньо
лише молитви? Молитва — це звернення до Бога з подякою чи проханням
допомогти. А що є вищим від цього? Нічого. Таким чином щира молитва за
український народ — це найкраще, що може зробити сьогодні кожний із
українців для свого народу. А Церква молиться за державу і народ під час
кожного богослужіння, щоденно. Перефразовуючи актуальні гасла
Євромайдану, можу запевнити, що Церква, і зокрема Українська православна
церква Київського патріархату і Львівська єпархія як її структурна
одиниця на чолі з її керуючим Високопреосвященним митрополитом
Львівським і Сокальським Димитрієм, є з народом України. Головне, щоб
народ України також був із Церквою, і тоді Господь допоможе нам у
всьому.
Брат Володимир Мамчин, студент V курсу Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ:
— Церква не
лише має право, але мусить реагувати на те, що зараз відбувається в
країні. Коли було провалено євроінтеграцію України — люди цілком
спокійно і цивілізовано вийшли на страйк. Церква вже тоді їх підтримала,
оскільки вони мали забезпечене законом право на мирне зібрання, аби
висловити свою позицію, звернення щодо цього видав Блаженнійший
Святослав. Коли ж на мирних людей спустили бійців спецпідрозділів, то
тим більше Церква мусила говорити, бо як каже Євангеліє: «Коли ці
замовкнуть, то каміння кричатиме!» (Лк.19,40) На це Церкви відреагували
досить чутливо, зокрема УПЦ КП дала прихисток нещасним, котрих побили, а
також були видані звернення Предстоятелів з цього приводу.
Стосовно форми
участі — Церква не має інших середників, як по-перше молитися, а
по-друге — бути із людьми. Коли на Майдані стоїть священик чи семінарист
— він самим фактом своєї присутності змінює настрій і спосіб поведінки
людей. Українці мають повагу до духовних осіб, тому коли поряд із ними
на акціях протесту є духовні особи — вони поводяться більш стримано, у
їх серцях є мир… Тому цих способів достатньо, аби підтримувати людей на
дусі. Стосовно молитви ЛДС від понеділка праводить цілодобову
безперервну молитву у семінарійному храмі за всіх, хто є на майданах.
Також щовечора семінаристи проводять спільну молитву на Львівському
Євромайдані.
о.Микола на Євромайдані / Фото Андрія Кучеренка
о. Микола Мишовський, головний редактор католицького часопису CREDO, РКЦ:
— Церква
має обов’язок захищати скривджених людей. Тому, коли відбувається
насильство і агресія з боку будь-кого, Церква має стати на бік
незахищених. Як ефективно може долучатися Церква до цієї акції? Людям
зараз потрібні спокій і чітка позиція, тому молитва може стати дієвим
засобом допомоги Церкви. Вплив Божої благодаті на цю ситуацію —
очевидний. У нашій історії було чимало падінь політичних режимів.
Скажімо, у сусідній Польщі у 1983 році Церква відіграла ключову роль у
поваленні комуністичного режиму. Окрім молитви, потрібна присутність
священиків на Майдані. Це додаватиме людям сил і впевненості. Відомо, що
єпископи Римо-католицької церкви висловили чітке засудження
насильницьких дій чинної влади. Також сьогодні наша Церква заохочує
відкривати цілодобово храми для духовної і фізичної підтримки
мітингувальників.
До речі
Храми, які готові прийняти у себе на ночівлю:
• Михайлівський Золотоверхий монастир;
• храм Св. Олександра (вул. Костьольна, 17);
• Патріарший собор Воскресіння Христового (вул. Микільсько-Слобідська, 5);
• Миколи Чудотворця (Паркова дорога, 1);
• церква Миколи Доброго (вул. Покровська, 6);
• храм Святого Василія Великого (Вознесенський узвіз, 7).
Юліана Лавриш. Газета День
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар