ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 7 грудня 2012 р.

07.12.2012р. Б. / Парох української катедри у Парижі: «Владика Борис завжди закликає нас до більшого»


Парох української катедри святого Володимира у Парижі о. Михайло Романюк у коментарі для прес-служби УКУ розповів про екзархат УГКЦ у Франції та про очікування від призначння владики Бориса (Ґудзяка) Апостольським екзархом для українців греко-католиків у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії.
«Наші очікування великі – парафіяни реагують на живе слово нашого владики, який весь час закликає нас до чогось більшого, щоб, незважаючи на усі проблеми цього світу, ми залишалися дітьми Божими і добрими християнами».
 
За словами о. Михайла, коли у 1998 році він приїхав до Франції, одразу після закінчення університету в Чехії, то знав на парохії усіх людей поіменно: на Богослужіння приходило близько 60 вірних. «Тоді парохія була дуже мала, переважно люди з діаспори. Деякі українці навіть думали, що парохію доведеться закрити, бо люди повимирають», - розповів о. Михайло.
 
Однак парафія воскресла, в 2000 році до Парижу приїхало найбільше іммігрантів: «Тепер щонеділі на головну Літургію приходять близько 400 людей. Окрім того, ми маємо ще дві недільні літургії. Навіть сусідні парохії дивуються: вони кажуть, що наша парохія жива і молода». Літургії тут відбуваються українською мовою, в неділю також французькою читають Євангеліє. Якщо є потреба уділити Таїнства, а люди не розуміють української, то священики використовують французьку.
Парафіянами церкви УГКЦ у Парижі є здебільшого українці з діаспори, також мішані подружжя, проте їх небагато. «Але нашою Церквою цікавляться і самі французи, особливо нашим співом. При храмі уже понад 50 років діє катедральний  хор, учасниками якого є непрофесіонали, але співають вони дивовижно».
 
При катедрі святого Володимира ще з 1958 року діє українська суботня школа для дітей, яку вперше організували сестри-служебниці. Сьогодні її відвідують близько сотні дітей: вони або народилися у Франції, або приїхали з України. «Тут їх навчають тому, про що вони не почують у французьких школах – української мови, літератури, географії, історії. Ми також готуємо діток до першої сповіді та причастя, і, звичайно, святкуємо з ними усі релігійні свята», – розповів парох.
 
За словами о. Михайла Романюка, приїзд українців на інтронізацію апостольського екзарха Бориса (Ґудзяка) має для Франції дуже важливе значення: «Ми у Франції маємо все, однак нам не вистачає українського духу. Ваш приїзд – це  відкриття для тих, хто нас не знає, і збагачення тих, які нас знають».
 
На запитання, як функціонує такий великий екзархат, що включає п’ять країн, о. Михайло відповів: «Екзарх переважно залишається у Парижі, і здійснює візитації до парохій УГКЦ у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії. У нас є 19 священиків, тому єпископ хоча б раз на рік старається відвідати кожну парохію і греко-католицьку громаду».
 

Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар