ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 15 жовтня 2011 р.

15.10.2011р. Б. / 50-ліття хіротонії найстаршого єпископа УГКЦ

Вчора, 14 жовтня, найстарший єпископ УГКЦ Кир Андрій (Сапеляк), один з перших салезіян греко-католиків, святкував 50-ліття єпископської хіротонії. З цієї нагоди у храмовий празник салезіянської парафії Покрова Пресвятої Богородиці, що у Львові на вул. Личаківській, відбулася урочиста Свята Літургія, яку очолили Кир Андрій (Сапеляк), єпископ-емерит єпархії.

Покрова для українців Аргентини, та Кир Йосиф (Мілян),єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ. Їм співслужили численні священики, серед яких Провінційний настоятель Салезіян о. Джузеппе Пелліццарі та Делегат для салезіян візантійського обряду о. Оноріно Пістеллато.

У своїй проповіді Владика Йосиф, коментуючи євангельський уривок свята, закликав усіх присутніх «вибирати кращу частку» як Марія у всіх сферах життя. А згадуючи ювілей владики-місіонера, який невтомно трудиться на ниві Христовій, Владика Йосиф зазначив важливе значення Богородиці та крокування під Її покровом у житті ювіляра. Саме під покров Марії поручав себе Владика Андрій у 1961 році, коли пророчо вибирав свій єпископський герб і девіз: «Моя надія – покров Марії».

На завершення Архиєрейської Літургії лунали слова привітання для Владики Андрія та його улюблені «Многая літа», які йому щедро дарує Господь. Кир Йосиф зачитав грамоту Блаженнішого Патріарха Святослава, в якій Глава Церкви висловив свою подяку та пошану Владиці-ювіляру з нагоди золотого ювілею його єпископської хіротонії: «Прийміть від мене в цей день щирі вітання з нагоди золотого ювілею хіротонії, який є виразом великої Божої благодаті… та щирої вдячності за Ваше служіння». Отець Провінційний настоятель, натомість, зачитав листа-привітання від Генерального Настоятеля Салезіянського Згромадження о. Паскуаля Чавеса, який висловив слова вдячності Владиці Андрію за його вірність духу Святого Отця Івана Боско і його внесок у розвиток українських салезіян.

Закінчилося свято спільною родинною трапезою, під час якої Владика Андрій Сапеляк продовжував отримувати теплі та сердечні привітання з нагоди свого золотого ювілею єпископської хіротонії.

БІОГРАФІЯ
Народився 13 грудня 1919 року у с. Ришкова Воля Ярославського повіту на Перемишлянщині. Після закінчення Перемиської гімназії вступив до Згромадження Отців Салезіян. Вишу освіту здобув у Салезіянському університеті в Італії (м. Торіно), факультет канонічного права.
Висвячений на священика 29 червня 1949 року. 1951 року організував у Франції (потім - у Римі) Українську малу семінарію і був її першим ректором. 1961 року о. Андрія іменовано першим єпископом українських вірних у Аргентині, де він трудився 36 років. Єпископські свячення  отримав 15 жовтня 1961 року в Базиліці Св. Петра в Римі з рук Кир Івана Бучка. Спочатку Владика Андрій був іменований Апостольським Візитатором для українців католиків в Аргентині, а пізніше екзархом та єпархом Української католицької єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Аргентині.

Владика Андрій багато зробив, щоб українські салезіяни розпочали свою душпастирську працю в Україні у 90-х роках.

У 1997 році Владика Андрій повернувся в Україну. А у 2001 році на 82-у році життя відправився з пасторальною місією у м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, де заснував греко-католицьку парафію та відкрив ораторію для дітей і молоді.

Владика Андрій Сапеляк відомий як діяч Вселенської Церкви, адже брав участь у II Ватиканському Соборі (1962 – 1966) як член комісії для Східних Церков.

Владика автор праць: «Українці в Аргентині» (Буенос-Айрес, 1963), «Українська церква на II Ватиканському Соборі» (Рим, 1967), «Отець Степан Вапрович» (Рим, 1970), «Отець Іван Сенишин» (Львів, 1997), «Київська церква на Слов'янському Сході» (Львів, 1999), «Спогади владики-місіонера» (Львів, 2011), численних статей у аргентинських іспаномовних журналах та публікацій катехитично-літургійного змісту.

Джерела: http://www.sdbua.net


Мандрівники Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар