ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділя, 14 серпня 2011 р.

Українці не люблять читати

книги
Інтерес до літератури проявляють 73,5% британців, 66% німців, 61% французів і лише 30% росіян і 27% українців.

Половина українських школярів не беруть в руки книги, а країна в цілому претендує на лідерство серед країн, що найменше читають в Європі.
За підрахунками директора Інституту соціології освіти Російської академії наук Володимира Собкіна, якщо на початку 1970-х років радянський підліток читав близько 40 книжок за рік, то юний житель пострадянських країн - лише десяток, пише Кореспондент.
До того ж число українських дітей, які регулярно беруть в руки книги, постійно скорочується. За даними компанії TNS Ukraine, якщо ще в 2003 році їх було 57%, то в 2008-му вже 52%. При цьому молодь якщо і читає, то в основному літературу за шкільною програмою - популярні колись серед радянських дітей пригоди і фантастика не користуються попитом.
«На зміну книгам прийшов інтернет, комп'ютер, телевізор і абсолютно інші цінності», - пояснює відхід від літератури співвітчизників, у тому числі молоді, експерт Інституту Горшеніна Володимир Застава. За даними опитування його організації, 80% інформації молоді люди черпають зі Всесвітньої павутини.
Педагоги у свою чергу констатують, що молодим людям, які мало читають, стає все складніше викладати свої думки.
«У них абсолютно немає розуміння, що читати просто необхідно. У результаті суспільство стає дебільним. І це дуже сумно», - констатує екс-ректор і почесний президент Києво-могилянської академії В'ячеслав Брюховецкий.
За даними Інституту Горшеніна, 79,9% молодих українців вважають за краще проводити дозвілля, спілкуючись з друзями, 51% - граючи в комп'ютерні ігри, сидячи в інтернеті і слухаючи музику. 45,5% вважають за краще займатися домашніми справами. І тільки 43,8% зізналися, що у вільний час беруть в руки книгу, газети або журнали.

За матеріалами: ТСН
Джерело:

"...«У них абсолютно немає розуміння, що читати просто необхідно. У результаті суспільство стає дебільним. І це дуже сумно», - констатує екс-ректор і почесний президент Києво-могилянської академії В'ячеслав Брюховецкий..."
 
Якось дивно виходить, чому замовники і виконавці цього опитування досліджували лише рівень зацікавлення літературою, а не причиною охолодження українців до неї? Констатується лише факт поширення зацікавленням багатьох українців мережою інтернет, а не причиною, чому вони там шукають для себе необхідну інформацію.
Отже, знову ми з вами можемо спостерігати за "маразмами" науковців, які вперто не хочуть помічати причини, а бачать лише наслідки і за ними судять українців...
Агов! Шановні "дебільні" науковці, невже ви не розумієте, що не усунувши причини, не можна подолати наслідки від неї?
Ну ж бо, погляньте на зміст сучасних "літературних" видань, як то: книжок, журналів, часописів, газет. Чи ви дійсно дебіли чи геть сліпі? Та ж вони на 90% чужі українцям і то, не лише за мовою, але й за змістом. Так, я знаю, ви скажете, що це попит породжує пропозицію. Але попит кого? Тобто на чиє замовлення друкується ота вся макулатура, брехливо названа вами "літературою"? У наш час на службі постсовкової системи є чимало холуїв, які вислужуючись перед своїми північними та південними панами, зацікавлені уподальшому зомбуванні українського народу та тримання його у фізичному й духовному рабстві якнайдовше.
Якраз це і є одною з основних причин того, чому українці шукають інформації та справедливості у віртуальній реальності. Або не маючи наснаги до боротьби, покидають Батьківщину й їдуть "світ за очі", аби подалі від "рускава міра" з його дебілізмами та іншими ізмами...

То хто ж насправді ДЕБІЛИ? Чи не ви, зарозумілі людською мудрістю, академіки і науковці?!

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

Немає коментарів:

Дописати коментар