05.01.2015р. Б. / Папа: будувати мир, починаючи з маленьких жестів

Мир потрібно будувати починаючи з маленьких жестів, в сім'ї або в будь-якому іншому місці і оточенні, зазначив Папа Франциск перед традиційною недільною молитвою "Ангел Господній" на площі св. Петра 4 січня 2015 р.:

Св. Іван говорить в Євангелії, яке ми читали сьогодні: "У ньому було життя, і життя було - світло людей. І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява. Справжнє то було світло - те, що просвітлює кожну людину", - нагадав Папа. - Люди багато говорять про світло, але часто віддають перевагу оманливому спокою темряви. Ми багато говоримо про мир, але часто звертаємося до війни, вибираємо мовчання або не робимо нічого конкретного для творення миру. Правильно каже св. Іван: "Він прийшов до своїх, але свої Його не прийняли. Судження таке: світло - Ісус - прийшло у світ, але люди воліли темряву, бо їхні справи були злими. Кожен, хто чинить зло - ненавидить світло! І не приймає світло, щоб не були відкриті його справи. Так говорить Євангеліє св. Івана. Серце людини може заперечувати світло і віддавати перевагу темряві, бо світло відкриває її злі справи. Робить зло - ненавидить світло! Робить зло - ненавидить мир.

Кілька днів тому ми розпочали новий рік в ім'я Богоматері, святкуючи Всесвітній день миру, який присвячений темі "Уже не раби, але брати". Моє побажання полягає в тому, щоб були подолані будь-які форми експлуатації однієї людини іншою. Ця експлуатація є соціальною раною, яка вбиває міжособистісні відносини і перешкоджає загальному життю заснованому на повазі, справедливості і любові. Кожна людина і кожен народ мають спрагу миру, тому, тим більше необхідно і терміново важливо будувати його!

Мир не є лише відсутністю війни, але загальним станом в якому людська особистість перебуває в гармонії сама з собою, з природою та іншими. Такий мир. Тим не менш, припинення гуркоту зброї і вогнищ війни залишається необхідною умовою для того, щоб дати початок шляху, що веде до досягнення миру в його різних аспектах. Я думаю про конфлікти, які ще заливають кров'ю багато регіонів планети, про напруженість у сім'ях і громадах: у скількох сім'ях, громадах, в тому числі парафіяльних, ведуться війни! Я думаю також про контрасти в наших містах і країнах між групами різного культурного, етнічного та релігійного походження. Ми повинні переконати себе, що незважаючи на те, що може здаватися, згода завжди можлива, на будь-якому рівні і в будь-якій ситуації. Немає майбутнього без мирних намірів і планів! Немає майбутнього без миру!

Бог, в Старому Завіті, дав одну обіцянку. Пророк Ісая говорив: "перекують мечі свої на лемеші, а списи на серпи; Не підійме меча народ на народ, і не будуть більше навчатись воювати "(Іс 2,4). Як це прекрасно! Мир був оголошений, як особливий дар Бога, під час народження Спасителя: "На землі мир людям доброї волі" (Лк 2,14). Цей дар вимагає, щоб про нього невпинно просили в молитві і щодня приймали докладаючи зусиль, в ситуаціях в яких перебуваємо. На початку цього нового року, ми всі покликані знову запалити серця імпульсом надії, який повинен вилитися в конкретні вчинки на благо спокою. "У тебе не добрі стосунки з конкретною людиною?» - «Примирися"; "У будинку?» - «Примирися!"; "У спільноті" - "Примирися!"; "На роботі?» - «Примирися!". Творіть справи миру, умиротворення і братерства. Кожен з нас повинен творити жести братства по відношенню до ближніх, особливо тих, хто підданий випробуванню напруженості в сім'ї або розбіжностей різного роду. Ці маленькі жести мають велику цінність: вони можуть бути зернами, що дають надію, можуть відкривати шляхи та перспективи для миру.

Звернемося тепер до Марії, Цариці миру. Вона, під час свого земного життя, пізнала чимало труднощів, пов'язаних з щоденними життєвими турботами. Але ніколи не втратила спокою в серці - результату довірливого віддання  милосердю Божому. Марію, нашу ніжну Мати, попросимо показати всьому світу надійний шлях любові і миру".

Після молитви Святіший Отець за традицією привітав численні групи паломників, що зібралися на площі св. Петра і побажав провести неділю в мирі і спокої, не забуваючи підтримувати його молитвою.

Джерела:   Радіо Ватикан

Воїни Христа Царя

05.01.2015р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (29.12 – 04.01)

Вівторок. Речник Ватикану, о.Федеріко Ломбарді провів підсумок понтифікату Папи Франциска за 2014 рік. За минулий рік Святіший Отець відвідав Святу Землю, Південну Корею, Албанію, Страсбург і Туреччину. Провів канонізацію Йоана Павла ІІ і Йоана ХХІІІ, а також беатифікацію Павла VI. Також Понтфіком було скликано Синод Єпископів про сім’ю і ініційовано реформу Римської Курії.

Середа. Медіа подають інформацію про Папу Франциска вибірково, — звертає увагу теолог і публіцист Джордж Вайґель на шпальтах американського двотижневика «National Catholic Register». На його думку, ЗМІ представляють Папу як радикала, який хоче викинути на смітник історії ті виміри католицизму, які відкидає головна течія західної культури.

Четвер. Першого січня Папа Франциск зустрівся і вірними для спільного проказування молитви «Ангел Господній». У своїй проповіді перед молитвою Понтифік закликав погляд звернути на Марію, яка обдарувала Ісуса своєю любов’ю і своїм людським тілом. Також Папа заохотив кожного католика пригадати день свого Хрещення і подякувати Богові за цю велику Тайну. Святіший Отець зазначив, що у Таїнстві Хрещення ми отримуємо відкуплення і визволення.

П’ятниця. Папа Франциск надіслав бразильському народові відеозвернення, в якому привітав з Новим Роком та 450-річчям заснування міста Ріо-де-Жанейро.

Субота. Святий Престіл вважає, що ні США, ні Росія досі не зробили «жодних конкретних кроків» для захисту переслідуваних християн в Сирії та Іраку. Поки все відбувається на рівні заяв. Постійний представник Святого Престолу при Організації Об'єднаних Націй в Женеві, архиєпископ Сільвано Томазі сказав, що торгівля зброєю і боротьба за вплив є великою перешкодою в побудові миру. Він зазначив, що, хоча в останні місяці була проведена велика гуманітарна робота, однак, участь світу у вирішенні конфліктів на Близькому Сході та в Африці є недостатньою

Неділя. Промовляючи після проказування молитви «Ангел Господній» у неділю, 4 січня, Папа Франциск оголосив імена майбутніх кардиналів, які будуть введені у сан під час Консисторії 14 лютого.

Радимо ознайомитись:

Запрошуємо у своїх молитвах приєднатись до папських молитовних намірень на січень

Апостольський лист Святішого Отця Франциска до усіх богопосвячених осіб з нагоди Року богопосвяченого життя

Підсумок послання Святішого Отця з нагоди Всесвітнього дня хворого

Послання Святішого Отця Франциска на Всесвітній день миру

Джерело:    Воїни Христа Царя

04.01.2015р. Б. / Бог говорить не для того, щоб ми знали, які молитви читати в якому порядку

Бог промовляє до людей. Він говорить до нас не для того, щоб нас переконати у правильності якогось світогляду. І не для того, щоб ми знали, які молитви проказувати і як саме приступати до Причастя — навколішках чи стоячи. Бог говорить, бо хоче, щоб ми увійшли у діалог із Ним, у стосунки.

 

Коли отримую листа від людини, з якою мене єднають узи дружби чи любові, то переказана в ньому інформація не становить єдиної виключної цінності. Найважливішою є людина, яка до мене написала. Для Бога також важливо не те, щоб я, слухаючи, запам’ятовував кожне слово. Він скеровує до мене свої слова, щоб нагадати мені: «Я є», щоб я нарешті почув Його тихий голос: «Я біля тебе». Ці слова не висувають жодних умов у стилі «Я буду біля тебе, якщо…» За ними криється безмірна ніжність Бога, для якого я важливий не тому, що Він бажає розширити коло своїх слуг, а тому, що Він мене любить. Він — мене. Любить! 

Бог найголосніше промовляє через свого Сина. Не через Його слова, а через Його смиренну присутність серед нас. Коли Слово стало Людиною, ми зрозуміли, що не у поглядах на тему Бога міститься правда, а в самій Його присутності. 

Втілюючись, входячи у стосунки любові з грішниками, Бог прагне привернути нас до себе, а не до «поведінки згідно з Його волею». Коли ми помітимо Його ласкаву присутність, нам не будуть потрібні заповіді як такі. Ми просто будемо прагнути бути при Ньому, пізнавати Його, слухати Його і поводитися так, аби ці щирі стосунки підтримувати і поглиблювати. 

Інколи трапляється, що людина з кимсь не розмовляє, бо не хоче мати з ним жодних стосунків. Не раз люди обкидають одне одного словами, як болотом. Це також важко назвати розмовою. В одному і другому випадку спілкування немає. Ми не хочемо його з різних причин: розбіжності поглядів, відмінних уподобань, попередніх ран, недовіри чи страху перед кимсь інакшим. Нам з трудом вдається говорити про питання, які нас ділять, у гімнах і піснях, повних духа, як до цього заохочує нас св. Павло (пор. Еф 5, 19; Кол 3, 16). 

Втілений Бог прагне нам нагадати, щоб ми не прив’язували надмірної уваги до своїх поглядів, думок, амбіцій, але щоб мали добре слово і щирі побажання також і для тих, хто думає зовсім інакше, ніж ми. Хіба для взаємної любові між людьми обов’язково необхідна одностайність у думках? Я певен, що ні. Присутності Бога повністю вистачить. Поставити Бога вище за всі наші погляди — цілком достатньо. Це перший крок до істинного свідчення любові, яке ми, християни, повинні давати світу, зануреному в конфлікти. 

Войцех Жмудзіньскі SJ, deon.pl  

Джерело:   КРЕДО