ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

вівторок, 12 лютого 2013 р.

12.02.2013р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (04.02 – 11.02.)



 У міжнародній конференції взяли участь представники Української Греко-Католицької Церкви: військовий єпископ Михаїл Колтун, керівник Департаменту Патріаршої Курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України, та його заступник - о. Любомир Яворський.
 
5-6 лютого 2013 р. відбулася робоча зустріч представників УГКЦ з Монс. Антоніо Матіаццо (Antonio Mattiazzo), єпископом північно-італійської дієцезії Падови. У ній взяли участь владика Діонісій (Ляхович), Апостольський Візитатор, о. Ґенезій Віомар, ЧСВВ, Протоархімандрит,  о. Йоанікій Чверенчук, ЧСВВ, Генеральний вікарій, о. Маврикій Попадюк, ЧСВВ, Генеральний дорадник, та о. Андрій Твердохліб, капелан громади УГКЦ у м. Падова.
 
7-го лютого 2013 року Божого, преосвященний владика Тарас Сеньків, О.М Апостольський Адміністратор Стрийської єпархії УГКЦ, декретом №СЄ43/2013 призначив всечесного о. Олега Кобеля референтом з питань екології у Стрийській єпархії УГКЦ. Це призначення здійснене згідно з каноном 371 §1 Кодексу Канонів Східних Церков та відповідно до рішення №9 Тридцять сьомої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архієпископства УГКЦ «про призначення відповідального з питань екології».
 
 На зустрічі Предстоятель Церкви обмінявся думками з християнами-професіоналами щодо того, як впроваджувати християнські принципи в суспільство, які методи варто застосовувати для розбудови громадянського суспільства в нашій країні, і як використати для блага країни можливості Альянсу християн-професіоналів.
 
 
8-9 лютого 2013 року у Стрийській єпахії, на базі санаторію “Київ +” у с. Баня Лисовицька вібувся практичний семінар “Щиро про важливе”. Його організатром виступила Комісія у справах родини УГКЦ, за частю кількох єпархіальних комісій у справах родини. Участь у семінарі першого дня взяло до 60 молодих людей із Львівської Архиєпархії, а також Стрийської та Сокальсько-Жовківської єпархій.
 
9 лютого цього року минуло 50 років від дня прибуття Патріарха Йосифа Сліпого до Риму після 18-ти років радянських тюрем і заслань за віру Христову. Цю дату представництва Релігійного Товариства “Свята Софія” в Римі, в США, у Великій Британії та Інститут св. Климента Папи Українського Католицького Університету відзначають науковою конференцією з доповідями і поїздкою до місць, які першими приймали Патріарха Йосифа в містечку Ґроттаферрата, яке розташоване близько 19 км на південний схід від Рима.

 Наукова конференція розпочалася в суботу, 9 лютого, в конференц-залі при соборі св. Софії у Римі. 
 

Преосвященний Владика відслужив Архієрейську Божественну Літургію у монастирській каплиці Благовіщення Пресвятої Богородиці. 
 
А  Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ,відвідав парафію Різдва Пресвятої Богородиці, що в м. Ірпінь на Київщині, щоб «у простий, скромний, родинний спосіб помилитися разом із греко-католиками цього міста».

 У проповіді під час Літургії Першоєрарх УГКЦ сказав, що тільки тоді, коли людина бореться із власними гріхами і покладається не на свою мудрість і знання, а тільки на Бога, її душа сповнюється тим, чого вона просить. 

“У нашому народі міцно вкоренився християнсько-поганський суржик”: о. д-р Юрій Саквук

 

Анонси:
У суботу, 16 лютого в приміщенні філософсько-богословського факультету УКУ (вул. Хуторівка, 35а) відбудеться семінар для провідників біблійних гуртків.
 
Релігійне Товариство “Свята Софія” та Інститут св. Климента Папи Українського Католицького Університету запрошують відвідати виставку “До Світла Воскресіння крізь терни катакомб” присвячену 20-літтю виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля.


Джерело:   Воїни Христа Царя

понеділок, 11 лютого 2013 р.

11.02.2013р. Б. / Папа Бенедикт XVI оголосив, що йде у відставку (текст звернення Папи до кардиналів + ВІДЕО)


Сьогодні, 11 лютого, під час Консисторії, Папа Римський Бенедикт XVI оголосив про те, що 28 лютого йде у відставку.
 
Дорогі брати,
Я скликав вас на цю Консисторію не лише для того, щоб розглянути три канонізації, але й для того, щоб оголосити вам про рішення, яке є дуже важливим для життя Церкви. Неодноразово випробувавши мою совість перед Богом, я прийшов до впевненості в тому, що моїх сил, зв'язку з похилим віком, більше не достатньо для того, щоб вести адекватне Петрове служіння. Я добре розумію, що це служіння, через його суттєву духовну природу, слід виконувати не лише словами і вчинками, але не менше молитвою і терпінням.
 
Однак, в сьогоднішньому світі, який піддається багатьом стрімким змінам і стрясається від питань, які є глибоко важливими для життя віри, для того, щоб вести корабель Святого Петра і проголошувати Євангеліє, необхідними є і сила розуму, і тіла, сила, яка за останні кілька місяців зменшилась в мені настільки, що я мусів визнати свою нездатність адекватно виконувати служіння, доручене мені. Саме з цієї причини, і цілком усвідомлюючи серйозність цієї дії, з повною свободою я заявляю, що відрікаюсь служіння Єпископа Риму, Наступника Святого Петра, довіреного мені Кардиналами 19 квітня 2005 року, таким чином, що від 28 лютого 2013 року, о 20:00 годині, Престол Риму, Престол Святого Петра, буде вакантним, і ті, хто є за це відповідальним, повинні будуть скликати Конклав для обрання Верховного Понтифіка.

Дорогі Брати, я щиро дякую вам за усю любов і силу, з якими ви підтримували мене в моєму служінні, і прошу вибачення за усі мої недоліки. І тепер, довірмо Святу Церкву опіці Нашому Верховному Пастирю, Нашому Господу Ісусові Христові, і благаймо його святу Матір Марію, щоб своєю материнською опікою допомагала Отцям-Кардиналам в обранні нового Верховного Понтифіка. Щодо мене, то я прагну на майбутнє також вірно служити Святій Божій Церкві через життя, присвячене молитві.

Ватикан, 11 лютого 2013
BENEDICTUS PP XVI
 
 
Довідка «Католицького Оглядача»:
Це вже третє в історії зречення Римського Архиєрея. До тепер ще два Римські Архиєреї відступили від свого служіння: св. Целестин V у 1294 році та Григорій ХІІ у 1415 році. Саме Папа св. Целестин V видав декрет про те, що Римський Архиєрей може добровільно скласти служіння Верховного Пастиря Церкви. Сучасне канонічне право передбачає таку можливість, як законну прерогативу самого Папи: Кодекс канонічного права, канон 332 §2 та Кодекс канонів східних Церков, 44 §2.






Джерело:   Воїни Христа Царя

11.02.2013р. Б. / Чому я став католиком. Йозеф Ратцінгер, 1971 рік


 Есе, написане в 1971 році за 7 років до того, як монсеньор Йозеф Ратцінгер став кардиналом
 
Роздумуючи про Католицьку Церкву, ми можемо порівняти її з місяцем. Місяць не має свого власного світла. Він отримує світло від сонця, без якого запанувала б повна темрява.
 
Місяць сяє, але його світло не належить йому. Місячні зонди і астронавти побачили, що місяць є ніщо інше як кам'яниста пустка, подібна до пустелі. Вони бачили скелі і піски, картину, що разюче відрізняється від того образу, який склався у нас з давніх часів. Місяць сам по собі - ніщо інше як скелі і піски, але він відбиває світло.
 
Чи це не точний образ Церкви? Будь-який, хто вивчає її і заглиблюється в неї, також, як і на Місяці, нічого не відкриє, окрім пустелі, пісків і скель - людських слабкостей, що нагадують пил, камені, запустіння. Проте незаперечний той факт, що, навіть якщо вона є ніщо інше як піски і камені, також, милістю Господньою, вона є Світлом.
 
Я католик тому, що я вірю, що зараз, як і у минулому, незалежно від нас, Господь підтримує Церкву, і ми не можемо перебувати біля Нього, не перебуваючи в Його Церкві. Я належу Католицькій Церкві, бо всупереч усьому я вірю, що це Його Церква, а не "наша".
 
Це Церква, яка всупереч всій людській недосконалості, яка існує в ній, приводить нас до Ісуса Христа. Лише за допомогою Церкви можу я знайти Його - живого і могутнього, такого, що існує тут і зараз. Без Церкви образ Христа розсіявся б, пішов би прахом і зник. І що стало б з людством, позбавленим Христа?
 
Я знаходжуся в Церкві з тієї ж причини, з якої я є християнином - тому що людина не може вірувати в ізоляції. Віра можлива в спілкуванні з іншими віруючими. По самій своїй природі віра є об'єднуючою силою. І віра ця має бути церковною, інакше це і не віра зовсім. І подібно до того, як одна людина не вірує в ізоляції, але лише в спілкуванні з іншими, також не може одна людина прояснити для себе віру одними лише власними починами або вигадками.
 
Я залишаюся в Церкві, бо вірую, що віра, яка можлива лише в Церкві, а не в протистоянні їй, справді необхідна людській істоті і світу.
 
Я залишаюся в Церкві, бо лише віра, якої навчає Церква, здатна врятувати людину. Великий ідеал нашого покоління - суспільство, вільне від тиранів, страждань і несправедливості. На цьому світі страждання походить не лише від відмінностей в багатстві і владі. Є ті, хто хотів би змусити нас повірити, що ми можемо проявляти наші людські якості без володіння собою, без терпимості до оточуючих, не докладаючи зусиль для подолання труднощів. Нас хочуть переконати в тому, що не обов'язково жертвувати чимось, щоб вберегти ту злагоду, якої ми досягаємо, також як і не обов'язково з терпінням відноситися до постійного протиріччя між тим, що є насправді, і тим, що могло б бути.
 
Насправді людина може врятуватися лише через Хрест і через сприйняття своїх особистих страждань і страждань інших таких же людей в світі, що знаходять визволення в Страстях Господніх. Лише так людина може стати вільною. Всі інші "пропозиції кращої ціни" можуть закінчитися лише крахом.
 
Любов - це не лише безоглядне милування. Єдино можлива дорога змінити людину в кращу сторону - полюбити її справжньою любов'ю, при цьому поступово перетворюючи її з того, ким вона є, на того, ким вона може бути. Саме це і здатна зробити Церква.

Джерела: http://christusimperat.org

Воїни Христа Царя